Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розрізувати

Розрізувати, -зую, -єш, сов. в. розрізати, -жу, -жеш, гл. Разрѣзывать, разрѣзать. Онисько розрізав кавуна надвоє. Левиц. Пов. 228.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРІЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗРІЗУВАТИ"
Догрома́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. догрома́дитися, -джуся, -дишся, гл. Сгребать, догрести до чего либо.
Заполі́скувати, -кую, -єш, сов. в. заполоска́ти, -лощу́, -щеш, гл. 1) Заполаскивать, заполоскать, замывать, замыть. Жінка пішла заполіскувати рядно, бо в болото трохи закалялось. Н. Вол. у. Заполіскував у ставку конотопських молодиць та старих баб, мов плаття, та з півдесятка їх на смерть утопив. Кв. II. 152.
Лі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Лѣзть, ползти. Гадюка лізе; муха лізе. Щось лізе вверх по стовбуру. Шевч. 30. рачки лізти. Ползать на четверенькахъ. Було таке, що рачки ліз. Котл. Ен. III. 20. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. Ном. № 3338. 2) Влѣзать; вползать во что-либо. Показує дорогу, а сам в болото лізе. Ном. 182. Лізь у воду! Чуб. І. 142. 3) Лѣзть, стараться проникнуть, надоѣдать. Живий до Бога лізе. Ном. № 2110. І чого б я ліз туди, куди тобі не треба! Ном. № 2790. Лізе сліпицею. Ном. № 2759.в вічі. Навязываться, надоѣдать, приставать. Як слюта у очі лізе. Ном. № 2757. Отой мене пече, ріже, що не люблю, — в вічі лізе. Лис. 4) Вылѣзать (о глазахъ, волосахъ). Аж очі йому рогом лізуть. Коси лізуть. О. 1862. IX. 115. 5) Вмѣщаться. Рад би очима їсти, та в пельку не лізе. Ном. № 12035.
Напути́ти Cм. напучувати.
Підкрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. підкрастися, -дуся, -дешся, гл. Підкралися, щоб ізлякать. Шевч. 32. Він потихеньку туди — аж там лисичка; він підкрався, та хіп її за хвіст. Рудч. Ск. II. 10.
Повидирати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Вырвать (во множ.). Не куй, зозуленько, темненької ночі, повидираєш на ліщиноньку очі. Чуб. III. 157.
Понаносити, -шу, -сиш, гл. Нанести (во множествѣ). Понаносив стьожок, серьог, намиста доброго. Рудч. Ск. II. 16. Повечеряймо того, що попи покійні тобі понаносили. Драг. 157.
Постук, -ку, м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук. Г. Барв. 237.
Посукатися, -каємося, -єтеся и сучимося, -читеся, гл. Ссучиться (во множествѣ). Прокидається, а ті мички й попрялись і посукались. Рудч. Ск. II. 44.
Уселякий, -а, -е. Всяческій, различный. На щастя вселяке май серце однаке. Ном. № 1708.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗРІЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.