Висурмити, -млю, -миш, гл. Протрубить.
Віянка, -ки, ж. = віяння 2.
За́ян, -на, м. Сказочный герой, зачавшійся отъ полученнаго отъ зайца яблока.
Омірати, -ра́ю, -єш, гл. Замирать. Серце йому омірало.
Підтакачка, -ки, об. Поддакивающій человѣкъ. Въ шутку такъ называютъ второго свата (старосту). Незабаром — рип у хату до Векли старости: один таки сусід її, а другий, підтакачка, салдат.
Погойднути, -дну, -неш, гл. Покачнуть (растеніе или что-либо висящее). Вітер повійне, погойдне те поліно, то воно об дерево й стукає.
Подогравати, -граємо, -єте́, гл. Окончить играть (о многихъ).
Тандитний, -а, -е. Относящійся къ толкучкѣ, продаваемый на толкучкѣ, поношенный, никуда негодный.
Трапеза, -зи, ж.
1) Столъ, кушанье. Та трапеза була вже багато скудніша.
2) Въ монастыряхъ: столовая. Іди в трапезу.
Чхати, чхаю, -єш, гл.
1) Чихать. Курище к небу донеслось, Боги в Олимпі стали чхати.
2) Съ трудомъ итти, ѣхать, тащиться. Чхали, чхали, та на степу й ночували.
3) чхать мені́ на йо́го! Плевать мнѣ на него.
