Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розорити

Розорити, -ся. Cм. розоряти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗОРИТИ"
Бубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Говорить невнятно, бормотать; лепетать. Тихо бубонів святу молитву. Левиц. І. 127. Дітвора бубонить, регочеться. МВ. І. 9.
Докона́тися, -на́юся, -єшся, гл. Убѣдиться, испытать- Я вже цім доконався. Н. Вол. у. Я вже тебе доконався, який то ти. Н. Вол. у.
За́тулка, -ки, ж. Заслонка въ печи. Черк. и Н. Вол. у.
Квокати, -каю, -єш, гл. = квоктати. Угор.
Перекидати II, -да́ю, -єш, сов. в. перекинути, -ну, -неш, гл. 1) Перебрасывать, перебросить, перекидывать, перекинуть. Нехай би бив, а то й через тин хотів перекинуть. Ном. Ні сплисти, ні збрести, ні очима перекинути. Чуб. V. 549. Перекинь його (перстінь) з однії руки на другу. Чуб. II. 54. 2) Опрокидывать, опрокинуть. Глечик перекинула. 3) Перестраивать, перестроить. Через рік батьківську хату перекинули. Мир. ХРВ. 167. 4) Превращать, превратить, оборотить во что. Опинившись на тім боці, вп'ять він і сам перекинувся, і жінку перекинув, зробилися людьми. О. 1862. IX. 106. 5) Давать, дать что либо. Я тобі за те що небудь перекину. О. 1862. І. 39.
Пишки мн. Перья птенца. Вх. Зн. 48.
Підпертя, -тя, с. Поддержка, помощь. На підпертя його убозтва.
Позапечатувати, -тую, -єш, гл. Запечатать (во множествѣ).
Тіснота, -ти, ж. 1) Тѣснота. Тіснота така, що й києм не протиснеш. Шейк. 2) Тяжелое, стѣсненное положеніе, утѣсненіе. Вдові убогій поможіте, не осудіте сироти, і виведіть із тісноти на волю тихих. Шевч. Дарма, що нас так тяжко тіснять і пригнічують необачні.... Ми і в тісноті, і в пригнеті куємо та й куємо собі словесні лемеші та чересла помалу. К. ХП. 132.
Чубрикатися, -каюся, -єшся, гл. Кланяться въ ноги, чубухать. А молоді зараз у ноги давай чубрикаться обом. Алв. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.