Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розора

Розора, -ри, ж. 1) = і. розор. 2) = ii. розор. Сквир. у. Вообще передѣлъ, черта между двумя вспаханными полями, проведенная плугомъ, или между грядами, сдѣланная заступомъ. Запріг його у соху та й проорав розору. Грин. II. 236.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗОРА"
Ґо́лка, -ки, ж. Пшеница, имѣющая колосья безъ остей. Камен. у.
Збіросві́т, -ту, м. Фокусъ, точка, въ коей сходятся лучи свѣта. Проміння збірається в однім місті, котре називається фокус (збіросвіт). Ком. II. 87.
Кожанець, -нця́, м. Башмакъ, сдѣланный изъ цѣльнаго куска кожи. Господи благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожанці. Ном. 8663.
Недобачити, -чу, -чиш, гл. 1) Не досмотрѣть. 2) Не замѣтить.
Окручувати, -чую, -єш, сов. в. окрути́ти, -чу, -тиш, одн. в. окрутну́ти, -ну, -не́ш, гл. = обкручувати, обкрутити, обкрутнути.
Позакутувати, -тую, -єш, гл. Закутать (во множествѣ).
Сатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣситься, злиться.
Свистання, -ня, с. = свистіння.
Фасия, -сиї, ж. Гнѣвъ. Вх. Лем. 477.
Чумаків, -ко́ва, -ве Чумаковъ, принадлежащій чумаку. Чумакова жінка — молода удова. Чуб. V. 1032.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.