Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дова́дливий, дова́дний, -а, -е. Досадный, тошный.
Дурнові́с, -су, м. = дармовіс 2. О. 1862. VIII. 33.
Зустрічний, -а, -е. Встрѣчный. А зустрічний каже: як же ми розійдемось, коли місточок узенький? Кв. II. 40.
Кіготь, гтя, м. Коготь. Здається й мала пташка, та кігті гострі. Посл.
Наверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Наговорить вздора.  
Повиривати, -ва́ю, -єш, гл. Вырвать (во множествѣ). Чисто подер тіло, з м'ясом повиривав. Рудч. Ск. І. 173. Усю лободу вже повиривала. Черниг. у. Пси його так кусають, що аж з боків йому шкуру повиривали. Чуб. II. 411.
Позашморгувати, -гую, -єш, гл. Затянуть (петли и пр. во множествѣ).
Труска, -ки, ж. Обыскъ. Поїхали вони до його на труску та й знайшли усе покрадене. Новомоск. у.
Утеня, -няти, с. Утенокъ. Плавле утеня, плавле сіреє. Мет. 149.
Шулькнути, -кну, -неш, гл. Шмыгнуть. Шулькне веретільниця. Вх. Лем. 486.