Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будуватися, -дуюся, -єшся, гл. Строиться, сооружаться, созидаться.
Відсипне, -ного, с. Отсыпное.
Галунина, -ни, ж. Квасцы (растворенные?) Як посолити, то не озме сі галунина єйці. ЕЗ. V. 92.
Коміть нар. Внизъ. коміть-головою. Внизъ головою. Вх. Зн. 27.
Ми́ло II, нар. Мило, пріятно; любезно; хорошо. На тебе дивитися мило. Мет. Не бачила миленького, — і діло не мило. Мет. 83. Не там щастя, не там доля, де багаті люде — як злучаться по любови, то все мило буде. Чуб. V. 141. мило вітати. Любезно принимать. Чуб. III. 356. Ум. миленько. Миленько Ганна подивлялась на панянку. Св. Л. 39.
Позатовкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и затовкти, но о многихъ. Чи страву вже позатовкувала? Харьк. у.
Порошина, -ни, ж. 1) Порошина. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацькая слава. Макс. 2) Пылинка. Я вийму порошину тобі з ока. Єв. Мт. VII. 4. Ум. порошинка.
Привиддя, -дя, с. Видѣніе. Сни і привиддя ночнії. K. Іов. 72. Колись рабу Твоєму, Боже, ти в привидді глаголав. К. Псал. 206.
Святитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Дѣлиться, быть святымъ. Отче наш, що на небі! Нехай святиться імя твоє. Єв. Мт. VI. 9. Святився б гурток, коли б не чортова ззіжа. Ном. № 10733. 2) Освящаться. 3) Рукополагаться. Як святився ще на діакона та був у печерах. КС. 1883. III. 675. 4) Свято почитаться. Честь тоді святилась дуже. Мкр. II. 35.
Шаделина, -ни, ж. = ошада. Вх. Лем. 450.