Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вакаціюватися, -ціююся, -єшся, гл. Житься во время вакацій. Не вспів він росказати, як вакаціювалось. Св. Л. 220.
Гамкнути, -ну, -неш и гамнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гамати. Съѣсть, глотнуть. Дай панові покуштувати, а він і гамкне. Ном. № 1148.
Горюва́ння, -ня, с. Гореваніе, бѣдствованіе. Панськеє кохання — гірке горювання. Ном. № 1199. Мил. 201. Ум. Горюва́ннячко. Чуб. V. 688. Нащо ви покидаєте нас, на яке горюваннячко? Мил. 204.
Загні́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. загніти́тися, -чу́ся, тишся, гл. Зарумяниваться, зарумяниться, принимать, принять красно-коричневый цвѣтъ (о коркѣ печенаго хлѣба). Пироги добре загнітилися.
Невбачай нар. Невзначай, неожиданно. Бач, невбачай, та й попав. Ном. № 7912.
Покійний, -а, -е. Покойный, умершій. Загубила материну хустку, що ще од її покійної матері. Кв.
Почманіти, -ніємо, -єте, гл. Одурѣть (о многихъ).
Складня, -ні, ж. = кладня. Гол. II. 518.
Стовбичити, -чу, -чиш, гл. Стоять какъ столбъ, торчать. Сядь та не стовбич.
Угінчливий, -а, -е. О лошади: ходкій, быстрый. Він (кінь) не дуже угінчливий, — це не вороний тобі. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.