Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Градівник, -ка, м. Знахарь, управляющій градомъ. Шух. І. 43.
Жило́, -ла́, с. = жало.
За́дих, -ху, м. Удушье, астма. Вх. Лем. 415.
Залля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = залити. Лучче було мене, мати, в купелі залляти, ніж такую нещасную на світ видавати. Чуб. V. 361.
Копаня 2, -ні, ж. Деревянная заслонка къ печи. Вх. Зн. 28.
Ма́мчич, -ча, м. Сынъ мамки.
Му́до, -да, с. Ядро (у мужчины, самца). Желех.
Приржавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться слегка ржавчиной.
Світло I, -ла, с. 1) Свѣтъ, освѣщеніе. Без світла лічать бариші. Шевч. Над вечір, як вже світло засвітили. Стор. МПр. 35. 2) Матеріалъ для освѣщенія. Світла не стало, треба купити.  
Снізка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сноза. 2) Въ ярмѣ: каждая изъ двухъ палок, соединяющихъ верхнюю часть ярма (чашовину) съ нижнею (підгорлям). Чуб. VII. 405. Рудч. Чп. 250. Cм. снизька, сніз.