Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безневинно нар. Невинно, безъ вины. Мир. ХРВ. 278. Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв. АД. І. 187. Въ слѣдующей пѣснѣ нарѣчіе это употреблено, кажется, въ значеніи: не безъ вины, не невинно, какъ и должно быть, судя по составу слова: Стали отцеву й неньчину молитву забувати, тоді їх стає Господь безневинно карати.
Вохра, -ри, ж. Охра, желтая глина.
Журавли́ця, -ці, ж. = журавка.
Запа́шно нар. Пахуче, съ запахомъ. Хто ж тобі головочку змиє, м'яткою та любистечком, щоб і тепло, щоб і запашно... тобі бум? Г. Барв. 125. В хаті стало, як у садочку: і земно, і запашно. Св. Л. 273.
Мандрі́вочка, -ки, ж. Ум. отъ мандрівка.
Оги́діти, -дію, -єш, гл. = Оги́днути.
Плоскінка, -ки, ж. = плоскінь. Вх. Пч. II. 29.
Подзюбатися, -баюся, -єшся, гл. Поклевать нѣкоторое время. Подзюбався горобець вишень та й полетів. Переносно о людяхъ: пощипать (ягодъ). Підіть у садок, порічків подзюбайтеся. Зміев. у.
Содома, -ми, ж. Шумъ, суматоха, крикъ: ссора. Ой содома, пане куме. Грин. III. 635. В хаті заїдня, колотнеча, содома піднялась, що й не сказати: Мася з матірю зуб на зуб стинається. Св. Л. 278.
Шурпання, -ня, с. = шпортання 2. Лохв. у.