Веренва, -ви, ж. Рядъ сноповъ въ одоньяхъ.
Височенько нар. Ум. отъ високо.
Відом, -ма, м. Извѣстіе, знаніе, свѣдѣніе. без мого відома. Безъ моего вѣдома. відома мати. Знать. відома одібрати. Узнать; до свѣдѣнія дойти. нема відома. Неизвѣстно. А нема відома, як у тому замку, що в ньому?
Долі́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. долічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Досчитываться, досчитаться. Однієї дружечки, однієї квіточки, однієї маківочки та й не долічаться.
Калабалик, -ку, м. Суматоха, кутерьма. Гм. кабалик.
Кукібник, -ка, м. Рачительный, заботливый человѣкъ. Ум. кунібничок.
Наскіпатися, -паюся, -єшся и наскіпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. наскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Набрасываться, наброситься, нападать, напасть; приставать, пристать. Доля... як лихоманка, — не розбіра, на кого наскіпаться; чоловік, чи пан, — їй все однаково. Як наскіпався на мене, так куди тобі! Наскіпався, мов на батька.
Обмолотини, -тин, ж. мн. Окончаніе молотьбы и угощеніе по этому случаю. Всі обмолотини попили, а вдова ще й не починала молотити. Таких обмолотин ще ніхто не справляв молотникам.
Паць! меж. для призыва свиней.
Похвалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. похвали́тися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Угрожать (словами), произносить угрозы. Похваляється бити мене. Він похвалявсь, похвалявсь на Василя, та таки й домостивсь. Яконом похваливсь бити його.
2) Сообщать, сообщить, разсказать о чемъ. Похваливсь я йому, а він другому. Молодиці похваляються, що вона (попадя) обіхідлива з народом.