Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роздівання

Роздівання, -ня, с. Раздѣваніе. Ой що ж то, мати, за гуляння, — що на сінешному порозі завертання, а на хатньому порозі роздівання. Чуб. V. 490.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗДІВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗДІВАННЯ"
Вибивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вибити, -б'ю, -єш, гл. 1) Выбивать, выбить, вышибать, вышибить. Клин клином вибивають. Ном. № 5848. Чого стоїш, моя доненько, чому не йдеш та додомоньку? Чи травиця ноги спутала, або роса очі вибила? Мет. 289. вибивати очі. Колоть глаза. Зараз і почне їй очі хлопцями вибивати. Мир. Пов. І. 119. Ой годі, мати, сим очі вибивати. Мет. 265. 2) Выбивать, выбить, изрывать, изрыть. Копитами землю вибиває. Рудч. Ск. II. 112. 3) Выбивать, выбить, побить. Господи милостивий, вибиймо її (пшеницю) градом. Грин. II. 147. Де не взявся вітер—вибив те просо. Рудч. Ск. II. 136. 4) Выколачивать, выколотить. Вибий оке добре килима дубцем. 5) Выжимать, выжать, выдавить. Нехай б'ють, — олії не виб'ють. Ном. № 3913. 6) Вытѣснять, витѣснить. Б'ються (шаблями). Наливайко вибиває Жовковського з хати. К. ЦН. 245, — у потилицю. Выгонять, выгнать, вытолкать въ шею. Іди, каже, брате, та й більше не приходь, бо як прийдеш, то в потилицю виб'ю. Рудч. Ск. II. 135. Козака нетягу за чуб брала, в потилицю з хати вибивала. ЗОЮР. І. 202. 7) Только сов. в. Побить, поколотить. Батько його вибив добре. Рудч. Ск. II. 107. Нагаєм вибив. ЗОЮР. І. 161. 8) Избивать, избить. Вибивали народ тисячами. Стор. І. 181. 9) Оттискивать, оттиснуть, вытиснуть, отпечатывать, отпечатать. Оце ви напишите, а другому дасте, щоб вибив книжку? ( Залюбовск.). 10) Выбивать, выбить, набить (выбойку). (Полотно) виб'є— спідницю пошиє, юпку... У вибійчаному й у свято ходила. Мир. ХРВ. 25. 11) Только несов. в. Выбивать, бить, стучать, хлопать. Барабани вибивали. Рудч. Чп. 91. Танцюють, кричать, у долоні вибивають. Грин. І. 184. 12) вибивати тропака. Откалывать трепака. Стор. МПр. 52. 13) О перепелѣ: пѣть. Перепел вибива. Мнж. 172. 14) — з сили. Приводить, привести въ изнеможеніе. І навприсядки пускався й колесом крутився, поки дружку вибив з сили, а сам не втомився. Мкр. Н. 30.
Дуб, -ба, м. 1) Раст. дубъ, Quercus robur. Як ми з тобою спознавалися, сухі дуби розвивалися. Мет. 69. Ой ти, дубе кучерявий, голля твоє рясне. Мет. 107. 2) Большая лодка, выдолбленная изъ дерева. Вас. 150. Описаніе ея: Мнж. 179. Чоловік десять їх плило по Дніпру та й пристали дубом коло Черкас. ЗОЮР. 260. Я раз стояла на тім камені і брала воду, а гетьман їхав дубом. Левиц. Пов. 268. Ой пустились наші запорожці через море дубами. КС. 1883. І. 43 3) Дубильное вещество, жидкость изъ тертой дубовой или вербовой коры, употребляемая для чинки кожи. Вас. 158. Cм. дубило. Я шевчика не люблю, за шевчика не піду: шевчик шкури чиняє, а він дубом воняє. Чуб. V. 1087. 4) Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ стовп. Ив. 48. 5) зеле́ний дуб. Родъ дѣтской игры. Ив. 68. 6) висо́кий дуб. Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. 7) горю́-дуб. Игра въ горѣлки. Гуляти в горю-дуба. 8) ду́ба да́ти. Умереть. дав йому́ ду́ба. Убилъ его. 9) ду́ба става́ти. а) Становиться на дыбы. Кінь дуба стає. Камен. у. б)ста́ти. Остолбенѣть. Cм. дубала, дубора. 10) по сей дуб ми́ля. Дальше ни шагу, конецъ дѣлу. Ум. дубо́к, дубо́чок, ду́бонько, ду́бчик, ду́бчичок. Аби дубки, а берізки будуть (аби парубки, а дівчата будуть). Ном. № 8868. Ой у лісі на дубочку зозуля кувала. Гол. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Мет. 62. Я присалив кониченька до дубонька зеленого. Чуб. V. 947. Ой не видко його дому, тілько видко дубчик. Мет. 7. І спинається він та на дубчичок і зриває з дубка м'ягке листячко. Сніп. 102. Ув. дуби́ще. Чуб. V. 1169.
Кландати, -даю, -єш, гл. Упрашивать. Вхопив гроші у його з рук та й заховав. Давай вони його кландать, щоб оддав. Новомоск. у.
Нази́мковатиця, -ці, ж. = назімковатиця.
Обстрелювати, -люю, -єш, сов. в. обстреля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Обстрѣливать, обстрѣлять.
Пошивальник, -ка, м. Мастеръ, кроющій крыши соломой. Желех.
Репати, -паю, -єш, гл. Трескаться, лопаться. Таке то гречане: ти його в піч, а воно й репається. Ном. № 3368. Щоб дійки не репались (у корови). Грин. ІІ. 46.
Розмайоритися, -рюся, -ришся, гл. = розмагоритися. Ном. № 3415.
Тупість, -пости, ж. Тупость. Шейк.
Широкоплечий, -а, -е. Широкоплечій. Котл. МХ. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗДІВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.