Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгуркотатися

Розгуркотатися, -чу́ся, -чешся, розгуркоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = розгуркатися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУРКОТАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУРКОТАТИСЯ"
Бочанин, -на, м. (мн. бочане). Житель противоположнаго берега рѣки.
Куревійниця, -ці, ж. = куревиця. Желех.
Насмішити, -шу́, -ши́ш, гл. Насмѣшить. Мнж. 4.
Плазьма нар. = плазом.
Плішня, -ні́, ж. Родъ большаго долота или лома для пробиванія льда. Сумск. у. Вас. 187.
Позмагати, -га́ю, -єш, гл. Одолѣть (многихъ). Сон позмагав усіх.
Посідати I, -даємо, -єте, гл. 1) Сѣсть (о многихъ). Посідали з Ісусом і ученики Його. Єв. Мр. II. 15. Уся громада посідала. Гліб. 51.
Розносити 2, -шу́, -сиш, гл. 1) = рознести 3. Затим ходим у портухи, що розносили вовну мухи. Ном. № 13850. 2) безл. розносило кого́. Началъ часто появляться кто, но кстати явился кто. Як був квас, то не було вас; а як настало квасило, то й вас розносило. Ном. № 4579. Тілько що хотіла випитувати, аж тут Олену розносило з своїм боярином: давай ізнов жаловаться. Кв. І. 18.
Роспустонька, роспусточка, -ки, ж. Ум. отъ роспуста.
Хряскати, -каю, -єш, гл. Трещать, трещать разламываясь; рѣзко ударять (о громѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГУРКОТАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.