Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгуркотатися

Розгуркотатися, -чу́ся, -чешся, розгуркоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = розгуркатися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУРКОТАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГУРКОТАТИСЯ"
Буковинчик, -ка, м. Ум. отъ буковинець.
Відгрібатися, -ба́юся, -єшся, сов. в. відгребтися, -буся, -бешся, гл. 1) Отгребаться, отгресться. 2) Отбиваться, отбиться, защищаться, защититься. Ні, я не одгрібався руками ніяк од нього, то й не міг ударити. Александров. у. (Залюбовск.). Ніяк я від його (лиха) ні одіб'юся, ні одгребуся. Мир. ХРВ. 393. Та Бог з вами! — одгрібався Чіпка, — не рад, що й зачепив таку причепу. Мир. ХРВ. 177.
Вудвуд, -да, м. = одуд.
Кумбуч, -ча, м. = кумбук 2. Вх. Зн. 30.
Меньо́к, -нька, м. = мень. Котл. Ен. IV. 9.
Мокоти́ря, -рі, ж. Сильно обстриженная глова. Также гиря-мокоти́ря. Гиря-мокотиря собаки дражнила. Ном. № 9281.
Обгрузити, -жу́, -зи́ш, гл. Размѣсить грязь вокругъ.
Пособляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пособи́ти, -блю, -биш, гл. Помогать, помочь. Тепломір скрізь пособляє чоловікові. Ком. II. 81.
Тижбір, -бора, м. Пестъ къ ступкѣ. Фр. Пр. 15. Носиться, як баба з тижборьом. Фр. Пр. 14.
Умаїти Cм. умаювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГУРКОТАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.