Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгрішення

Розгрішення, -ня, с. Разрѣшеніе грѣховъ. Яка ісповідь, таке й розгрішення. Ном. № 7115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГРІШЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГРІШЕННЯ"
Бруслина, -ни, ж. 1) Раст. a) Evonymus europaeus. Вх. Пч. II. 31. б) Evonymus verrucosus. Анн. 142. Сам було виріже нам удлища довгі та гнучкі із бруслини. Морд. Оп. 31. Cм. бруселина. 2) Вода изъ подъ точила. Cм. бруслини. 3) Окалина, шлакъ.
Ватуйник, -ка, м. соб. Овцы, козы, еще не ягнившіяся. Желех.
Глумливий, -а, -е. Насмѣшливый. Міські все люде нещирії, глумливії. МВ. І. 75.
Маля́тко, -ка, с. Ум. отъ маля́.
Непороки, -ків, мн. Худая слава? Чим вони не люде? І добрі, й заможні; усі їх на повазі мають... Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. МВ. ІІ. 111.
Осоромити, -млю, -миш, гл. Осрамить. Щоб тебе побив несвітський сором, як ти нас осоромив. Ном. № 3664.
Понаготовлювати, -люю, -єш, гл. Наготовить (во множествѣ). Жінка усе те понаготовлювали. Мнж. 131.
Сцяти, сцю, сциш, гл. 1) Мочить, сцать. 2) = сцати.
Тасувати, -су́ю, -єш, гл. 1) Тащить. Вода так її в прірву й тасує. Харьк. у. 2) Колотить. Києм тасував він смерть суху, безносу. Мкр. Н. 34.
Уведення, -ня, с. Праздн. Введенія во Храмъ 21 ноября.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГРІШЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.