Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балювати, -люю, -єш, гл. = балувати 1. Рудан. І. 64, 92. А ти гуляєш, а ти балюєш за чужі нечесні гроші. Левиц. І. 529. Зізвав багато царевичів і почали балювати. Чуб. II. 217.
Вихід, -ходу, м. Выходъ. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен. К. Псал. 290.
Гіронька, гірочка, -ки, ж. Ум. отъ гора.
Капитал, -лу, м. Капиталь. Наша плодюча країна бідна на гроші, бо... капитали постягали туди десь за Оку. О. 1861. IX. 181.
Каштанчик, -ка, м. Раст. Dianthus barbatus. ЗЮЗО. І. 121.
Натуга, -ги, ж. Напряженіе, усиліе. Натугою. Съ усиліемъ. Дірка така була, що влізти можна було натугою, а так не влізеш. Новомоск. у.
Повнонька, -ки, ж. Ум. отъ повни́ця.
Подриґати, -ґаю, -єш, гл. Подергать, поболтать ногами.
Позалаштовувати, -вую, -єш, гл. Задѣлать, починить, исправить (во множествѣ).
Скотарити, -рю, -риш, гл. 1) Быть скотникомъ, пастухомъ рогатаго скота. Вх. Зн. 7. 2) Заниматься скотоводствомъ.