Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгрібати

Розгрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. розгребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Разгребать, разгресть. КС. 1883. VII. 587. Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. Ном. № 5849.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГРІБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГРІБАТИ"
Балабушок, -шка, м. Ум. отъ балабух.
Верівчаний, -а, -е. Веревочный. Волч. у. (Лободовск.).
Виступець, -пця, м. 1) Родъ танца. Мотря співає виступця. К. ЦН. 232. Отсюда какъ нарѣчіе: виступцем. Плавно выступая. Виступцем тихо йду. Мет. 294. 2) Множ. ви́ступці. Туфли. ЗОЮР. І. 69. Шовкова плахта, виступці золотом вигаптовані. Стор. II. 29. піти на виступці. Уйти. Пішов на виступці, скільки здря. Кобел. у. прошу на виступці. Прошу уйти, выйти. Ном. стр. 233.
Виховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. виховатися, -ваюся, -єшся, гл. 1) Укрываться, укрыться. Як не виховуйся, а смерть тебе знайде. Чорта виховаєшся (не сховаєшся). Ном. № 3922. ви́ховалась три місяці. Три мѣсяца все пряталась. Конст. у. 2) Воспитываться, воспитаться.
Галайкотати, -кочу, -чеш, гл. = галайкати. Желех.
Гишпанка, -ки, ж. Испанка.
Деколи́шній, -я, -є. Иногда, кой-когда бывающій.
Намі́ритися Cм. намірятися.
Продовбати Cм. продовбувати.
Слюсарський, -а, -е. Слесарскій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГРІБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.