Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгомонітися

Розгомонітися, -нюся, -нишся, гл. Разговориться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГОМОНІТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГОМОНІТИСЯ"
Багонка, -ки, ж. Лужа. Cм. «Гной душа въ господарствѣ» (1848), стр. 57. (Желех.)
Балуша, -ші, ж. Пирушка, препровожденіе времени въ гостяхъ. При балуші, як даґде весіля або кстини, приходять на мисель розмаіти співанки. Вх. Лем. 389.
Гевка, гевси, нар. = гев. Вх. Уг. 232.
Заска́кувати, -кую, -єш, сов. в. заско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Вскакивать, вскочить, попасть куда. Заскочила баба в нерет: ні назад, ні наперед. Ном. № 10086. 2) Захватывать, захватить, застигать, застичь. Гайдамаки напали на двір Олексійця у Білозер'ї, а самого не заскочили. ЗОЮР. І. 249. Де ти його спобіжиш, де ти його заскочиш? Чуб. І. 92.
Нане́сти́ Cм. наносити.
Обачити, -чу, -чиш, гл. 1) Увидѣть. Та скажи мі, чи обачу миленького очі. Гол. 769. 2) Замѣтить. М'я з другою в любві обачила. Чуб. V. 376.
Попросом нар. Прося. Назбірайте попросом грошей доволі та поставте над ним великого хреста. Г. Барв. 459.
Розчепаритися, -рюся, -ришся, гл. = розчепіритися. Угор.
Сливка, -ки, ж. 1) Ум. отъ слива. 2) = писанка. МУЕ. III. 42, 43. 3) Родъ орнамента въ вышивкѣ, рѣзьбѣ. КС. 1893. V. 278. Г. Барв. 216. Шух. І. 303.
Стромлятися, -ля́юся, -єшся, гл. Втыкаться, вонзаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГОМОНІТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.