Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгомонітися

Розгомонітися, -нюся, -нишся, гл. Разговориться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГОМОНІТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГОМОНІТИСЯ"
Батеньків, -кова, -ве Принадлежащій отцу, батюшкѣ. Чуб. II. 18. Первий же двір — свекорків, другий же двір — батеньків: Маркев. 139.
Вудок, -дка, м. = вудвуд. Вх. Пч. II. 15.
Збі́днюватися Ii, -нююся, -єшся, сов. в. збі́днитися, -нюся, -нишся, гл. = збідніти. Сак збіднився. Н. Вол. у.
Збіросло́в, -ву, м. Словарь. Встрѣчено у Номиса на первой страницѣ его предисловія къ «Украінським приказкам».
Ломиґа́ти, -ґаю, -єш, гл. Бить палкою (ломакою). Вх. Зн. 33.
Позакаламучувати, -чую, -єш, гл. Замутить (во множествѣ).
Пообкопувати, -пую, -єш, гл. Окопать (во множествѣ).
Пустиця, -ці, ж. = пустка. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Триніжник, -ка, м. = триніжок. МУЕ. III. 30.
Шкилики Въ выраженіи: на шки́лики підіймати. Поднимать на смѣхъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГОМОНІТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.