Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виламуватися, -муюся, -єшся, сов. в. виламатися, -маюся, -єшся, гл. 1) Выламываться, выломаться. 2) Пробиваться, пробиться, выбиться. Нема звірів.... ще ніяк не виламаються (бо замкнені). Рудч. Ск. II. 70.
Заворо́тич, -ча, м. Конецъ обода въ колесѣ телѣжномъ. Рудч. Чп. 250.
Запускна́ ополо́нка. При ловлѣ рыбы неводомъ зимою та прорубь, въ которую первоначально опускается неводъ. Вас. 187. Браун. 11.
Колотов, -тви, ж. = колотівка. Вх. Уг. 246.
На́дро, -ра, с. 1) Нѣдра, лоно. Нехай Господь її прийме, мою голубоньку, на своє надро. МВ. І. 79. Не приймеш кісточок моїх у рідне надро, де лежить старенький батечко. О. 1862. IV. 91. 2) Пазуха. Хліб десь за надром лежав.
Пасина, -ни, ж. Плохой поясъ. Вх. Зн. 47.
Перехожий, -а, -е. Прохожій. Полюбила наша Домаха чумаченька молодого перехожого. МВ.
Позабризкувати, -кую, -єш, гл. Забрызгать (многое). Жупани позабризькували в грязь у байраці. К. ЧР. 93.
Похвилюватися, -лю́юся, -єшся, гл. 1) Поволноваться. 2) Взволноваться (во множествѣ).
Привиддя, -дя, с. Видѣніе. Сни і привиддя ночнії. K. Іов. 72. Колись рабу Твоєму, Боже, ти в привидді глаголав. К. Псал. 206.