Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буркутати, -чу́, -чеш, гл. = буркотати. Мил. 209.
Викрут, -ту, м. Уловка, увертка. Хто має викрути, не піде в некрути. Ном. № 971.
Гана, -ни, ж. Порицаніе, безчестіе, поношеніе, стыдъ. Желех. задавати, зробити гану. Хулить, охулить.
Гицлик, -ка, м. Родъ кожаной пуговицы сзади каблука для болѣе удобнаго сниманія сапога. Шух. І. 121.
Забо́втатися, -таюся, -єшся, гл. Замочиться, запачкаться жидкой грязью.
За́ткалка, -ки, ж. Пробка. Н. Вол. у.
Нестатечність, -ности, ж. 1) Бѣдность. 2) Непостоянство.
Перетупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Перестать топать ногами.
Попідстилати, -ла́ю, -єш, гл. Подостлать (во множествѣ)
Родич, -ча, м. 1) Родственникъ. МВ. І. 14. Чуб. V. 1156. Мет. 252. Багато родичів, та нігде пообідать. Ном. № 9338. Вони йому родичі: дідового сусіда молотники — совсѣмъ не родственники. Ном. № 9350. 2) Родитель. Мали родичі сина. Гн. II. 67.