Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брезкнути, -ну, -неш, гл. Брюзгнуть.
Зцілющий, -а, -е. Цѣлебный, цѣлительный. Як зцілющий вітер від долин подише, хворі мої лоні міччу заколише. Щог. Сл. 6. зцілюща й живуща вода. Мертвая и живая вода (въ сказкахъ). Набрала води зцілющої, попорськала, — так лежить зовсім так, як чоловік, тілько неживий. Набрала вона живущої води, дала йому в рот, — він і ожив. ЗОЮР. II. 56.. Cм. цілющий.
Куптитися, -чуся, -тишся гл.? Ой куптиться, куптиться, аж коржик котиться. ЗОЮР. ІІ. 27.
Наброди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Набродиться, утомиться ходьбой. Ой зірочці по хмарочці да й не набродиться. Чуб. III. 179.
Нагриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. нагри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Нагрызать, нагрызть. Желех.
Неоднаковість, -вости, ж. Несходство, различіе. Cм. неїднаковість.  
Пороспечатувати, -тую, -єш, гл. Распечатать (во множествѣ).
Поскреготати, -чу́, -чеш, гл. Поскрежетать.
Рагляк, -ка, м. = олень. Вх. Пч. II. 6.
Шарапатка, -ки, об. У гуцульскихъ крестьянъ: чужой въ городской одеждѣ. Шух. І. 33.