Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верчик, -ка, м. 1) Ум. отъ верч. Христя скрутила верчик соломи. Мир. Пов. І. 117. 2) Сплетенный бубликъ.
Виплести Cм. виплітати.
Запоро́ха, -хи, ж. Пылинка, попавшая въ глазъ. Запорохою в оці муляє. Конст. у. Й Солоха не запороха. Ном. № 13222.
Округлянка, -ки, ж. Порода круглыхъ сливъ. Вх. Уг. 255.
Пороспитуватися, -туюся, -єшся, гл. = пороспитувати.
Про́ліска, -ки, ж. Раст. Hepatica triloba Chaix. ЗЮЗО. І. 124.
Путящий, -а, -е. Порядочный, хорошій. Город путящий. Греб. 400. Путящий чоловік з його буде.
Рідно нар. 1) Родственно, но родному. Пригортиється до мене рідно. 2) Искренно, сильно (любить). Ум. рідненько, ріднесенько. Ой рад же б я ходити, тебе рідненько любити. Чуб. V. 190. Я люблю тебе рідненько. МВ. (О. 1862. І. 83).
Сонниці, -ць, ж. мн. = сонливиці. Нате, вам ночниці, оддайте нам сонниці. Грин. І. 29.
Утягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. утягтися, -гнуся, -нешся, гл. Втягиваться, втянуться.