Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бігунчик, -ка, м. 1) Ум. отъ бігунець. 2) мн. Въ загадкѣ: сани. Бігунчики біжать, ревунчики ( = воли) ревуть, сухе дерево (труну) несуть. Чуб. І. 313.
Бідолажний, -а, -е. = бідолашний. Стор. МПр. 39.
Бізувати, -вую, -єш, гл. 1) Ручаться, утверждать. Желех. 2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати. Федьк. 3) — дарабою. Управлять плотомъ. Желех.
Відспівати Cм. відспівувати.
До-сто-бі́сового батька = до-сто-біса. Cм. до.
Їжакуватий, -а, -е. Взъерошенный, съ торчащей шерстью. Їжакуватий віл. Черк. у.
Освятити, -ся. Cм. освячати, -ся.
П'ятаковий, -а, -е. = п'яташний. Желех.
Ратуша, -ші, ж. 1) Городская дума, магистратъ, ратуша. Кв. І. 256. 2) Сельское правленіе. Грин. І. 32.
Роспірка, -ки, ж. Распорка, распоронное місто, прорѣха. Показала маленьку роспірку на плечі. Левиц. Пов. 143. Ум. ро́спірочка.