Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Волонтирь, -ря, м. Волонтеръ. Було тут військо волонтирі, то всяких юрбиця людей. Котл. Ен. IV. 56.
Джига́ло, -ла, с. = Джоґа́н. Черк. у.
Завда́ння, -ня, с. Задача; урокъ. Башт. 22.
Знебожитися, -жуся, -жишся, гл. Прикинуться бѣднымъ. У иншого (землі) й так день на тридцять; ні, сього мало: йде, щоб ще виплакати. Прийде до пана, знебожиться: «Дайте, пане, землі, бо в мене зовсім мало». О. 1862. V. 109.
Оцупіти, -пію, -єш, гл. Затвердѣть.
Поменити, -ню́, -ниш, гл. Упомянуть, назвать.
Роспрястися, -дуся, -дешся, гл. Приняться усердно прясть, увлечься пряденіемъ. Тац роспрялася, що й спати лягати не хочеться.
Тріскач, -ча, м. Тотъ, кто трескается. въ загадкѣ — макъ. Батько дерев'яний, мама з глини, а діти тріскачі. Чуб. І. 311. Ум. тріскачик.
Туршник, -ка́, м. Густой мелкій лѣсъ изъ смере́к. Шух. І. 80.
Урядування, -ня, с. 1) Отправленіе службы. Шейк. 2) Управленіе (правительственное).