Висмоктувати, -тую, -єш, сов. в. висмоктати, -вчу, -чеш, гл. Высасывать высосать. Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку. Висмоктав з самого серця кров.
Ді́йшлий, -а, -е. Зрѣлый, созрѣвшій. Ще ти дитя молоде, розумом не дійшле.
Допрі́ти Cм. допрівати.
Лема́чка, -ки Малорусска изъ Венгріи, жительница долинъ за Бескидами.
Леопа́рд, -да, м. Леопардъ. І леопард із льоху вискочив на сцену... Ступив, зирнув, — і полилась святая кров.
Мрі́яти, -рі́ю, -єш, гл. Мечтать.
Негодяй, -дяя, м. О человѣкѣ: негодный, неспособный къ дѣйствіямъ. Жена говоритъ старому мужу: Ой ти, старий негодяю, пусти ж мене, погуляю! — Ой коли ж я негодяй, — сиди дома та й гуляй! Быть можетъ слѣд.: невгодяй = невгожай? (см.).
Підлюбляти, -ля́ю, -єш, гл. Долюбливать. Наши земля підлюбляє гній.
Подоварюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Довариться (во множествѣ).
Четвер, -рга, м. Четвергъ. У неділю я її одвідала, а в четвер почули ми, що вмерла. Середа нехай не трапляється наперед четверга. — жилавий, жилний. Cм. жилавий.