Випікати, -каю, -єш, сов. в. випекти, -чу, -чеш, гл. 1) Выпекать, выпечь. Хліб випечений як сонце. 2) Выжигать, выжечь. Очі виймали, гарячим залізом випікали. випікати очі. Переносно: колоть глаза.
Виприщити, -щить, гл. безл. Покрыться прыщами.
Дорива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дорва́ти, -ву, -веш, гл. Дорывать, дорвать. Дорву відра (вишень) та й ітиму в хату.
Зли́вки, -ків, мн. зли́вини, -вин, ж. 1) Сливаніе, обливаніе. 2) Обрядовое омовеніе роженицы и рукъ повивальной бабки послѣ крестинъ. 3) Слитое изъ разныхъ сосудовъ въ одинъ.
Онука, -ки, ж.
1) Внука, внучка. Тепер сиди у запічку, колиши онуку.
2) Бабы повитухи называютъ такъ дѣвочекъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучка, онучечка.
Покріпити, -ся. Cм. покріпляти, -ся.
Родич, -ча, м.
1) Родственникъ. Багато родичів, та нігде пообідать. Вони йому родичі: дідового сусіда молотники — совсѣмъ не родственники.
2) Родитель. Мали родичі сина.
Розмах, -ху, м. Размахъ.
Скобзун, -на, м. Конекъ (для катанья на льду).
Узуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. узутися, узуюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. Чого сидиш надулася, чом в чоботи не взулася. Устав бурлак зашатався, нема чобіт — не взувався.