Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визвіритися, -рюся, -ришся, гл. Звѣрски, сердито посмотрѣть. Як визвірилась на мене — аж білки їй ходором заходили. Харьк. Лайдак! — грімнув Кондратович, визвірившись на Потоцького. Стор. I. 188.
Гайдей, -дея, м. У гуцуловъ: пастухъ рогатаго скота. Cм. гайдай, бовгарь. Шух. І. 189.
Грязь, -зі́, ж. Грязь. В-осени ложка води, а дві грязі. Ном. № 13612.
Зіпо́ну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Заорать, загорланить, закричать. Мир. ХРВ. 264. Криком... зіпонув гайдамака. Мир. ХРВ. 251.
Летя́жний, -а, -е. = нетяжний.
Позакрашувати, -пую, -єш, гл. = позакапувати.
Скула, -ли, ж. Нарывъ, вередъ, болячка. Желех. Ум. скулка. ЗЮЗО. I. 128.
Табачниця, -ці, ж. Женщина, нюхающая, приготовляющая или продающая табакъ. Шейк.
Триста числ. Триста. Триста галок та 50 чайок, та 15 орлів одно яйце знесли. Ном. стр. 292, № 60.
Чахати, -хаю, -єш, гл. Отламывать, отщеплять. Васильк. у. Cм. відчахнути.