Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борушкатися, -каюся, -єшся, гл. Барахтаться, бороться. Сичі.... борушкаються вдвох, а опісля й покотються аж додолу. Грин. І. 255. Підуть борушкаться по вгороду. Верхнеднѣпр. у.
Вирвихвіст, -хвоста, м. Топкое болото на дорогѣ.
Гниличчя, -чя, с. соб. Гнилушки, истлѣвшія вѣтви и стволы деревъ. Желех.
Двір, дво́ру, м. 1) Дворъ, мѣсто подлѣ дома, обнесенное заборомъ. І в хаті не чуть, і на дворі не видко. МВ. ІІ. 8. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш: мимо мій двір, нові ворітечка до иншої йдеш. Мет. 67. На дво́рі. Внѣ дома. Приходять тоді брати і Мати Його і, стоячи на дворі, послали до Його, кличучи Його. Єв. Мр. ІІІ. 31. 2) Домъ, усадьба. Не плач, небого, що йдеш за нього: нехай плаче він, що бере лихо в двір. Ном. Хоч не сильна, аби двір закрасила. Ном. На конику заїжджає, до двору женчиків займає. Чуб. Стоять нові двори, а в тих дворках новії ворота. Чуб. 3) Дворъ, Высочайшія особы и придворные. Ось ті, що панують у царських дворах. Єв. Л. VII. 25. 4) Дворня, дворовая прислуга. Іде з своїм двором. Ном. Двіре́ць, двіро́к, двіро́чок, дво́рик, дворо́к. Там я ходив через річку до своєї дівчини; в неї двірок біленький, навколо тополі. Чуб. V. 238.
Зміцнювати, -нюю, -єш, зміцняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зміцни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Укрѣплять, укрѣпить. Ти зміцнював коліна слабосильні. К. Іов. 9. Вже б і помер, та зміцняє мене надія вас побачити. МВ. І. 49.
Напли́нок, -нку, м. Наносъ рѣчнаго ила, наносный песокъ. 2) Слѣдъ, вліяніе. Латинська мова лишила в лядській великий наплинок.
Недолугий, недолужний, -а, -е. Безсильный, слабый, немощный. Перша мені туга — сама недолуга. Мет. 26. А которі старі-недолугі, то й навіки попропадали. Н. п. Недолуга жінка. Вас. 209.
Сліт, -ту, м. = слота. Вх. Лем. 467.
Фацкувати, -кую, -єш, гл. Бить по щекамъ, давать пощечины. Фр. (Желех.).
Щедро нар. Щедро; въ изобиліи. К. Псал. 296.