Бармувати, -му́ю, -єш, гл. Собирать накипь, пѣнку. Cм. барма.
Габов меж. Восклицаніе гуцульскихъ дровосѣковъ при спусканіи срубленныхъ деревьевъ съ горы внизъ; этимъ восклицаніемъ стоящіе внизу работники даютъ знакъ стоящимъ выше пріостановить спускъ деревьевъ. Cм. кінатов.
Гади-перегади, -дів, мн. Раздумываніе. Почнуться гади-перегади — начнутъ думать — передумывать.
Дарува́тися, -ру́юся, -ру́єшся, гл. Дарить кому. У нас така установка, що родина, як їде в гості, — дарується.
Наки́пчасто нар. О варящемся: много послѣ кипѣнія получается. Як насипчасто, то й накипчасто , — значитъ: если много положить въ горшокъ, то много послѣ варки и получится. Cм. еще: Хоць ненасипчасто, аби накипчасто т. е.: хотя на видъ и немного кладется, но получается много.
Нахлестатися, -щуся, -щешся, гл. = нахлеськатися. Нахлещусь борщу.
Окромний, -а, -е. = окрімний. Доріжку знаю я окромну.
Паювання, -ня, с. Дѣлежъ.
Убірання, -ня, с.
1) Одѣваніе.
2) = убрання. Ой піду охотою в службу: дадуть мені тісне убірання. Ум. убіраннячко. Та жаль мені дівуваннячка, дівочого убіраннячка.
Шкаворонок, -нка, м. шкаворо́нка, -ки, ж.
1) = жайворонок.
2) — зімовий = посміттюха, Alauda arborea.