Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

робітник

Робітник, -ка, м. Работникъ. Гроші добрий робітник, але поганий господарь. Ном. № 13484.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБІТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОБІТНИК"
Бешкет 2, -ту, м. = бескет. Київ усе по бешкетах та по кручах. Зміев. у.
Бовтач, -ча, м. = бовт 1. Вх. Пч. II. 26.
Голиш, -ша, м. 1) Бѣднякъ, голышъ. Дайте цьому голишу хоч ложечку кулішу. Чуб. V. 583. Добре в кого є худібка..., а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106. 2) Раст. Salvia nutans L. ЗЮЗО. І. 135. 3) Камышъ, скошенный зимою. Мнж. 178.
Камінний, -а, -е. Каменный. Всюда гори киміннії, всюда ріки водянії. Гол. Антосьо сидів як камінний. Св. Л. 312.
Підкаменець, -нця, ж. пт. Saxicola. Вх. Пч. II. 14.
Розмарія, -рії, ж. = розмайрин. Розмарія сходить. Гол. І. 337.
Ручковий, -а́, -е́ 1) Изъ рукъ данный. Почастуй же нас, кралечко моя, пучковою, щоб запіканка посолодчала. Стор. II. 221. 2) О табакѣ: папушный. Куплять табаку ручкового. ХС. VII. 4 16.
Скавуліти, -лю, -лиш, гл. = скавучати. Желех.
Собі мѣст. дат. пад. отъ себе. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1.
Шкитирь, -ря, м. Большой кусокъ. Ото одбатував шкитирь. Полт. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОБІТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.