Вередувати, -дую, -єш, гл.
1) Капризничать, прихотничать, перебирать, привередничать. Тогді їм (запорожцям) таки й тісніше стало, бо вередувати почали. Тепер ти вередуєш: будеш їсти печену редьку.
2) Перебирать (польск. wertować?). Вередував дерево: чи більше сухого, чи більше зеленого.
Гомі́нка, -ки, ж. Разговоръ. Один парубок хотів погомоніть з дівчиною.... почав так: «Чи ваші кури несуться?» — Несуться. — «І наша одна сіра несеться». Тілько й гомінки було.
Жупа́нчик, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Нага́єчка, -ки, ж. Ум. отъ нагайка.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Піжмурки, -рок, ж. мн. Родъ игры: жмурки. Діти в білих сорочках у піжмурки в яру гуляють.
Повстрічати, -ча́ю, -єш, гл. Встрѣтить. По городу тоді гуляла, коли троянців повстрічала.
Розітнути, -ну, -неш, гл. = ростяти.
Сильне нар. Сильно, весьма, очень. Туди ішла стара мати — сильне плаче і ридає. Той чоловік був сильне багатий. Під ним кониченько, під ним вороненький, сильне дужий. Церква давня сильне. Ум. сильненько, сильнесенько. Тяжко зітхнула, сильненько заплакала. Став сильнесенько кричати.
Туманитися, -ниться, гл. Показываться туману, дѣлаться туманно. Ой хмариться, туманаться і дощ капотить.