Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Важки, -ків, мн. Вѣсы небольшіе. Угор.
Ґерґа́вка, -ки, ж. Горло. Желех.
Допо́рати 1, -раю, -єш, сов. в. доперти, -пру, -реш, гл. Дотаскивать, дотащить. Пшона мішок.... коли б хто поміг доперти до хутора. К. ЧР. 356.
Заглоби́ти, -блю, -биш, гл. = заплішити. Вх. Лем. 415.
Ковнір, -ра, м. = ковмір. Козак звик червону стрічку в ковнірі носити. K. ЧР. 327. Ум. ковніре́ць. А в нашого Василя... вишиваний ковнірець. Чуб. V. 1115.
Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать. Желех.
Пахущик, -ка, м. Родъ растенія. Ще рожа не процвітає, пахущик ся не розвиває. Гол. IV. 286.
Поперепиняти, -няю, -єш, гл. То-же, что и перепинити, но во множествѣ.
Різничий, -а, -е. = різницький. Різничий обух. Г. Барв. 27.
Химородний, -а, -е. 1) Капризный, своенравный. 2) Посредствомъ колдовства добытый. Воску з під цих бджіл не годиться давати ни церкву, бо він не чистий, химородний. Грин. II. 322.