Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Батьківський, -а, -е. = батьків. Приблудився к батьківському двору. Чуб. I. 174. батьківські. Ноги. Говоритъ въ насмѣшку: приїхав батьківськими (кіньми), т. е. тѣми, которыя получилъ отъ отца = ногами. Батько приїхав тройкою коней і бричка. — Хиба батьківськими? сміється дядько. Грин. І. 115.
Винищувати, -щую, -єш, сов. в. винищити, -щу, -щиш, гл. Уничтожать, уничтожить (все). Не винищили з його серця того рідного, дорогого. Г. Барв. 490.
Висмоктати Cм. висмоктувати.
Досу́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. досуши́тися, -шу́ся, -тишся, гл. Досушиваться, досушиться.
Дріма́тися, -ма́ється, гл. безл. Клонить ко сну. Став кунь вороний спотикатися, мені молодому да дріматися. Млр. л. сб. 242. Дрімається мені. Федьк.
Ме́нта, -ти, ж. Родъ мѣхового женскаго полушубка, окаймленнаго тесемками. Гол. Од. 81.
Му́штер, -тра, м. Обучающій военнымъ пріемамъ. А пан муштер таки добре москалів попомуштрував. Васильк. у.
Скалник, -ка́, м. Полѣно, предназначенное для лучины, но еще не расколотое. Подол. г.
Убутися Cм. убуватися.
Хляти, хляну, -неш, гл. 1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. І враже так товкли насіння, що у Рутульців хляв і дух. Котл. Ен. V. 64. 2) Упасть въ безсиліи. А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий. Федьк.