Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бриль, -ля, м. Шляпа. Чуб. ѴІІ. 413. Старий сидів в сорочці білій, в брилі, на приспі. Шевч. На голову бриль наложив. Котл. Ен. І. 27. простий бриль. Соломенная шляпа, сшитая изъ гладкой, не зубчатой соломенной тесьмы. Чуб. VII. 413. Ум. брилик, бриличок, брилець.
Відкупне, -ного, с. Выкупъ. МУЕ. III. 117.
Глядь! меж. Глядь. Потім глядь — стоїть Іван. Рудч. Ск. І. 134. Глядь-поглядь у загоні, — нема волів пари. Новомоск. у.
Дя́гель, -лю, м. Раст. a) Angelica sylvestris. ЗЮЗО. І. 111. б) Archangelica officinalis. ЗЮЗО. І. 112.
Кивати, -ва́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] кивнути, -вну́, -неш, гл. 1) Кивать. Хоч поміра, а таки пальцем кива. Ном. № 3339. Кива головою, наче кобила в спасівку. Ном. № 2418. Не кивай на мене чорними бровами. Мет. 16. 2) Махать. Кивнув на чуру і чура сів коло його. K. ЧР. 248. кивати дзвонами. Звонить. За шинкаром молоденьким дзвонами кивають, а шинкарку Явдосеньку кіньми ростягають. Гол. кивати п'ятами. Шляться, шататься. П'ятами киває, бо діла не має. Ном. № 11049.
Покартати, -та́ю, -єш, гл. Побранить. Словами покартай його, а не бий. Ном. № 3872.
Прищулюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прищулитися, -люся, -лишся, гл. 1) Притаиваться, притаиться. Прищуливсь у куточку. 2) Прижиматься, прижаться. А я до його ще й більш прищу нюся. Г. Барв. 358. Ік чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться, цілує, гладить, лескотить. Котл. Ен. V. 19.
Сквирк, -ку, м. Плачъ, хныканье.
Строк, -ку, м. 1) Срокъ. Ще й до строку далеко. Мир. Пов. II. 72. 2) Наемъ на срокъ. А я тебе ізгадаю в строку горюючи. Грин. III. 559. у строках стати. Наняться на извѣстный срокъ. Ном. № 10323.
Терментиля, -лі, ж. Раст. Potentilla Formentilla Schrenk. ЗЮЗО. I. 132.