Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багнітка, -ки, ж. Сережка дерева. Вх. Пч. II. 37.
Брага, -ги, ж. 1) Брага, родъ напитка (изъ просянаго солода). Маркев. 170. Чуб. VII. 447. Лемішку і куліш глитали і брагу кухликом тягли. Котл. Ен. І. 11. І кубками пили слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець, горілку просту і калганку. Котл. Ен. І. 19. 2) Брага, спущенный заторъ, — имъ кормятъ скотъ. Пили, як брагу поросята, горілку так вони тягли. Котл. Ен. II. 15. Ум. бражка. АД. II. 33, бражечка. А що їли? — Кашку. А що пили? — Бражку. Чуб. ІІІ. 106. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пить буду, молодая? Чуб. V. 51.
Бурмистрова, -вої, ж. Жена бургомистра.
Водотока, -ки, ж. Русло весенняго или дождеваго потока. Міусск. окр.
Воняти, -няю, -єш, гл. = смердіти. Не їж цибулі й вонять не буде. Ном. № 6745.
Гембель, -бля, м. Рубанокъ. Мнж. 165.
Опороти, -рю, -риш, гл. 1) Распороть. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину. 2) Ударить сильно. Чоловік як опоре його кийком. Грин. І. 42.
Пообдавати, -даю́, -єш, гл. Дать (многимъ).
Ради пред. Ради, для. Хоч не для Ісуса, так ради хліба куса. Ном. № 9765.
Спишна нар. = пишно. Ой приїхав щиглик спишна, сів собі в саду на вигині. Чуб. V. 1127.