Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віттіля, нар. = відти.
Гро́т, -та, м. То же, что и кіш въ мельницѣ (Cм. кіш 4)? А млинарь завела з тей новей млиниці: «насип там, дівчатко, до грота пшениці». Гол. ІІІ. 252.
Дармої́дня, -ні, ж. Дармоѣдство, тунеядство.
Зажи́ваний, -а, -е. Бывшій въ употребленія.
Зато́го нар. Вотъ-вотъ, того и гляди, скоро уже. Сидить у хаті, а затого хата повалиться. Час затого й жати. Хата. 110. От-от упаде затого. ЗОЮР. II. 20. Затого сивий волос проб'ється. Г. Барв. 248. Твоє море слав'янськеє, нове, затого вже буде повне і попливе човен. Шевч.
Зятній, -я, -є. Принадлежащій зятю. Прибулося тещі зятнії діти колихати. Ном. № 4910.
Посідки, -док, ж. = посиденьки. піти на посідки. Пойти посидѣть къ кому. Пішла жінка на посідки, а діти дома були. Камен. у.
Слідонько, -ка, слідочок, -чка, м. Ум. отъ слід.
Схов, -ву, м. Спрятъ, сохраненіе, храненіе. Голе, як бубон, голодне, як собака, а в схові ні шеляга. Грин. II. 182. до схо́ву. На храненіе. Я йому дав сокиру до схову. Міусск. окр. на, у схо́ві. На храненіи, спрятанъ, спрятана, спрятано. А де ж хустка? Та в матері на (у) схові. Полт. г.
Хахулатий, -а, -е. О птицѣ: хохлатый. Вх. Уг. 272.