Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бруховещина, -ни, ж. Время гетманства Брюховецкаго. К. Хмельн. 6.
Ватажник, -ка, м. Пастухъ овецъ. Уже з села ватажники ватагу гнали. Шевч. 517. Ватажник пас вівці. Рудч. Ск. II. 50.
Відвідати, -ся. Cм. відвідувати, -ся.
Лю́дки́, -ків, мн. ум. отъ люде.
Не-до-ладу, нар. Не такъ какъ слѣдуетъ; некстати. Чуб. І. 271. Не-до-ладу що зробив. Ном. № 7579.
Попідголюватися, -люємося, -єтеся, гл. Подбриться (о многихъ).
Посувати, -ва́ю, -єш, сов. в. посунути, -ну, -неш, гл. 1) Подвигать, подвинуть. Посувай колоду далі. Харьк. Посунувши хліб, що завсегда лежить на столі, к покутю, сів на лавку. Кв. 2) Идти, пойти, отправляться, отправиться. Кобиляча голова посунули з хати. Чуб. II. 66. Насуне бриль на мб, так собі й посуне з хати. О. 1861. X. 28. Готово! парус роспустили, посунули по синій хвилі. Шевч. 441.
Скапарити, -рю, -риш, гл. = скапарати. Желех.
Трунвовий, -а, -е. Гробовой. Шейк.
Хрьопати, -паю, -єш, гл. = хропати. Не хрьопай бо дверима! Харьк. Як почала мене по спині хрьопати кулаком.