Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилізати, -ваю, -єш, гл. = вилазити. Вх. Лем. 398.
Зникати, -ка́ю, -єш, сов. в. зник(ну)ти, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть, пропадать, пропасть. Що гинуть без сліду, що мов сон зникають. К. Досв. 53. Щоб ти не зросло більше — таке і зникло. Ном. № 8713. Удень її не бачили: робила при панії, а ввечері знов зникла. МВ. ІІ. 44. Не знала, чого й куди Василь її дівався; чи на довго він зник; чи вернеться і коли ще то буде. Кв. І. 65. І в той час скирти і клуня зайнялись і зорі зникли. Шевч. 335.
Квапливий, -а, -е. 1) Поспѣшный, торопливый. 2) Склонный. Чоловік квапливий тілько до злого, лихого. Левиц. І. (Правда 1868, 508).
Мертв'я́щий, -а, -е. Умертвляющій, убивающій. цілюща та мертв'я́ща вода. Живая и мертвая вода (въ сказкахъ). Рудч. Ск. І. 130.
Мину́та, -ти, ж. Минута. А хто любить та покине, — не діжде минути. Мет. 70.
Ненавидець, -дця, м. = ненавидник. Прихилить до нас душі ненавидців наших. К. МБ. XII. 266.
Очепурити, -рю́, -ри́ш, гл. Очистить, привести въ порядокъ. Очепурити двір. Рк. Левиц.
Покупець 2, -пця́, м. Покупатель. КС. 1882. III. 600. Принаджували тисячі покупців. Левиц. Пов. 21.
Роїстий, -а, -е. Богатый роями. Пасіка роїста. К. ЦН. 237.
Старітися, -ріюся, -єшся, гл. Стариться. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті, а ще гірше старітися у білих палатах. Шевч. 99.