Віршувати, -шую, -єш, гл.
1) Сочинять стихи. Нехай собі у куточку і віршує й плаче.
2) Произносить поздравительные стихи, віршу; декламировать.
Галузитися, -жуся, -зишся, гл. Вѣтвиться.
Ґардува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Гатить, дѣлать запруду. 2) ? Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестанеш.
Маслакува́тий, -а, -е. Ширококостный.
Перелупати, -паю, -єш, гл. Перенести стыдъ, хлопая глазами. Добрі очі все перелупають.
Розітнути, -ну, -неш, гл. = ростяти.
Скромадити, -джу, -диш, гл. Скоблить, скресть. Моркву, буряки скромадити.
Торопа, -пи, ж. = тропа. взяти торопу = вхопити тропу. Чи вони не возьмуть собі торопи, як робить, чи хто їх знає, а у них завжде хліба нема.
Тук! меж. Стукъ! Прийшов же я під віконце — тук, тук!
Хабаль, -ля, м. Любовникъ, волокита.