Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґе́лево, -ва, с. Брюхо. Угор.
Делі́я, -лії, ж. Длинная медвѣжья или волчья шуба у галицкаго мѣщанина. Гол. Од. 17. Ум. Делі́єнька, делі́єчка. Гол. І. 339.
Дра́чка, -ки, ж. 1) Лѣсопильный заводъ. (Примѣръ Cм. при словѣ драч 2). 2) Доска. дра́чку рі́зати. Пилять доски. Волын. г. 3) Плотн. инструменты ресмусъ. 4) Расположеніе къ ссорѣ. Оттак і посердились, неначе хто між їми драчку вкинув. Кіевск. у.
Заборо́шнювати, -нюю, -єш, сов. в. заборошни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Запачкивать, запачкать мукою. Конст. у.
Запле́катися, -каюся, -єшся, гл. Забрести, забраться. По глубоких лісах, далеко від людських осель, заплекавсь і заложив собі гайно медвідь. Шух. I. 22. Cм. заплентатися.
Кремінь, -меню, м. 1) Кремень (минераллъ). 2) Кремень для высѣканія огня. Ой продала дівчина гребінь да купила козакові кремінь. Н. п. Я, добродію, був колись кремінь, а тепер і губки не стою. ЗОЮР. Ум. кремінець, кремінчик. Лежали губка, кремінець. Котл. Погляділа в гаманець, — аж люлечка й кремінець. Н. п. Крешіть, крешіть, кремінчики. Чуб. V. 548.
Натще нар. 1) Натощакъ. 2) Напрасно. Не натще зветься той ліс Чичисбеєвим. О. 1861. XI. 28.
Погукати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Покричать. Ой піду я, гукаючи, горобчика шукаючи, буду в жалю погукати, горобчика проклинати. Чуб. V. 273. 2) Громко позвать.
Терпуг, -га́, м. 1) Напильникъ. 2) Инструментъ для сглаживанія концевъ гвоздей внутри сапога. Сумск. у.
Ходуні, ходусі, гл. Дѣтск. ходить. Ум. ходусеньки. А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. Мет. 2.