Долю́блювати, -люю, -єш и долюбля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Долюбливать. Е, не долюблювала жидова тих казенних. Не долюбляв тільки батько удови.
Заверю́ха, -хи и пр = завірюха и пр.
Застужа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Затруднять, утруждать, принуждать. Ми вас не застужаєм, щоб ви сами приїздили до нас.
Лузавий, -а, -е. ? По чім ти пізнала, ща нас так назвала? — По кониках лузавих, сіделечках червоних.
Полупотіти, -почу, -тиш, гл. Застучать глухо, падая (напр. о плодахъ, падающихъ съ дерева). От і вчепивсь хлопець трясти (груші); полупотіли червонобокі.
Праперек, -рка, м. = прапірок.
Промовляти, -ляю, -єш, сов. в. промовити, -влю, -виш, гл. Говорить, проговорить, сказать. Ой дівчинонька стиха промовляє, мене молодого як по серденьку крає. Струна струні промовляє: нема краю тихому Дунаю. Стиха словами промовляє. Дрібні сльози роню, слова не промовлю. Ой вийди, вийди, як виходила, промов словечко, як говорила.
Сніз, сно́зу, м. 1) = сноза. 2) = снізка 2. 3) Въ полудрабку каждая изъ двухъ крайнихъ планокъ, соединяющихъ верхнюю сторону съ нижнею. Cм. снізка. 4) Верхняя дощечка въ корці колеса водяной мельницы. Cм. корчівка. Ум. сно́зик.
Тонучий, -а, -е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться.
Утікачка, -ки, ж. Бѣглянка.
