Доблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Допроситься, упросить, умолить. Благав Бога, щоб дівчину хоч свою побачить, — не доблагав.
До́хід, -хо́ду, м. 1) Плата, заработокъ. Вставай та дохід давай, бо вже ти, козаченьку, зовсім здоров. (Слова знахарки паціенту). 2) Вознагражденіе (натурой или деньгами), даваемое коля́дникам. Виносьте дохід паляницю й хліб. Боже, дай вечір добрий та давайте дохід довгий. Cм. недохід. 3) Платье и обувь для слуги (наймита).
Лаятися, -лаюся, -єшся, гл. Ругаться, браниться. Говорить можно, а лаятись нічого.
Налабзю́кати, -каю, -єш, гл. Напопрошайничать.
Нароска́зуватися, -зуюся, -єшся, гл. Вдоволь разсказать. І не наросказується опісля, які дива там бачив.
Повисаджувати, -джую, -єш, гл.
1) Высадить (многихъ).
2) Выломать, выбить (двери, напр., во множествѣ).
3) Поднявъ, посадить на что (во множествѣ).
Позотлівати, -ва́ємо, -єте, гл. Истлѣть (о многихъ).
Пошкамотати, (-таю, -єш?), гл. Изорвать въ куски, истерзать. А в тої жінки груди геть пошкаматані, гей би пси пошарпали.
Тей, того, мѣст. = той. Занедужала й вона і пійшла скоро за батьком на тей світ.
Шкодник, -ка, м.
1) = шкідник.
2) Шалунъ, проказникъ.