Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Досми́кування, -ня, с. Додергиваніе.
За́сув, -ва, м. 1) = засов. Ном. № 503. 2) Часть лавча́стого замка́. Cм. лавчастий. Шух. I. 93. 3) Часть отримача. Шух. І. 249.
Захворі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Захворать. Мнж. 28, 131. Чуб. V. 482.
Надсіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. надсі́кти, -січу́, -че́ш, гл. 1) Надсѣкать, надсѣчь. 2) О лошади: сбивать, сбить, оцарапывать, оцарапать. Кінь надсік собі ногу.
Поборгувати, -гую, -єш, гл. Дать въ долгъ. Ще арендар поміркує, нам горівки поборгує. Чуб. V. 1094.
Ріпницький, -а, -е. Относящійся къ ріпнику.
Розімяти, -ся. Cм. розминати, -ся.
Убрус, -са, м. = обрус. А в тій світлиці тисові столи, а по тих столах тонкі убруси. Гол.
Цвітонний, а е = вербний. Цвітонна неділя. Kolb. І. 147.
Шепотун, -на, м. Говорящій шепотомъ. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.