Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аса-ля! меж. Крикъ для отогнанія свиней. Шейк.
Вибирати, -ся, -раю, -ся, -єш, -ся, гл.= вибірати, -ся.
Зі пред. = з. Хуртовина зі сходу на їх найде. К. Іов. 58.
Лежа́чий, -а, -е. 1) Лежащій. Вовк зайця не дожене, — хиба так, лежачого нагиба. О. 1861. V. 69. Під лежачий камінь і вода не тече. Ном. № 7206. 2) Находящійся безъ употребленія. Як би він не пив горілки, то досі б лежачі гроші лежали, не то що як тепера позичати по гривні. Харьк. 3) = лежаний. Нема ніде хліба лежачого. М. B. І. 25. Лежачим хлібом набивають пузо. К. ПС. 82. 4) Лежача худоба. Недвижимое имущество.
Лелі́я, -лії, ж. Лилія. Насіяла миленькая білої лелії. Гол. І. 327. Ой як же ти процвітаєш, як в саду лелія. Чуб. V. 428. Ум. лелієнька. Сестро ж моя, лелієнько біла! Федьк. I. 9.
Нади́хувати, -хую, -єш, сов. в. нади́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дышать, надышать много въ одномъ мѣстѣ или на одно мѣсто. Желех. 2) = надиха́ти. Надихала їх вірою святою. К. М. X. 35.
Обіспати, -сплю, -спиш, гл. Заснуть. Люде вже облягли та обіслали. КС. 1883. XII. 698.
Поточина, -ни, ж. 1) Небольшой ручей. Невелика поточина луги помулила. Гол. II. 427. З сих гір спливають поточини, що ділять поле на менші частки. МУЕ. III. 47. 2) Русло потока.
Потринити, -ню, -ниш, гл. Съѣсть все, до остатка. Так потринили, так поїли, шо лише кістки лишили. Драг. 275.
Чорненечкий, -а, -е., Ум. отъ чорний. Вх. Зн. 81.