Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дідо́к, -дка́, м. 1) Старичекъ. Рудч. Ск. II. 108. Чуб. І. 155. 2) Жгуть соломы, обмотанный валом и прибиваемый по краямъ дверей отъ холода. Мнж. 179. 3) Деревянный шаръ, величиною въ куриное яйцо, употребляемый въ игрѣ, которая также называется дідок. Ив. 25. Ум. Дідо́чок. Чуб. V. 844. Задумав дідочок, задумав жениться. Н. п.
Заби́й-Круча, -чі, ж. Раст. Clematis integrifolia L. ЗЮЗО. І. 118.
Змощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. змоститися, -щуся, -стишся, гл. Взбираться, взобраться и сѣсть. На сідало кури змостились. К. ЦН. 308.
Капар, -ра, м. 1) Обѣднѣвшій, обпитавшій. В капар, на капар переходити. Приходить въ бѣдность, въ упадокъ. Желех. 2)ру. Насосъ. 3) Снарядъ для забиванія свай. Н. Вол. у.
Конопельки, -льок, ж. мн. Ум. отъ коно́плі.
Ніздруватий, -а, -е. Ноздреватый, пористый. Хліб такий ніздруватий.
Потрухлявіти, -вію, -єш, гл. = потрухнути.
Праник, -ка, м. 1) Валекъ у прачекъ. Вас. 169. 2) Часть тѣла (какая?) ЕЗ. V. 66. 3) Рядовина праник. Cм. рядовина 1. Вас. 168.
Роблювати, -люю, -єш, гл. Дѣлывать. Господи, що за речі він роблював. Федьк.
Торчок, -чка, м. Раст. Helvella esculenta Pers. Анн. 164.