Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заляга́ння, -ня, с. 1) Указываетъ дѣйствіе по значенію глагола залягати. 2) Засада. Залягання на гординця. К. ЦН. 170.
Ковбур, -ра, м. 1) Яма въ водѣ, выбитая паденіемъ послѣдней. Під першим ускоком був ковбур, єго вибила вода. Шух. І. 316. 2) = ковбаня. Желех.
Мускоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Издавать шорохъ, шуршать. Пішов з хати і запер за собою двері; вертаюсь — відчинені двері і чуть — шось у хаті мускотить, аж там оцей чоловік. Александров. у.
На́дмір II, надмі́ру, нар. Чрезмѣрно.
Охвітний, -а, -е. Пріятный; удобный.
Павидло, -ла, с. Родъ густого варенья изъ растертыхъ ягодъ или яблокъ.
Постолакати, -каю, -єш, гл. Разглагольствовать, говорить медленно и неинтересно. Постолакає чорт батька зна шо!.. Ну, вже! як сяде та як почне постолакати! Александрійск. у. Слов. Д. Эварн.
Скромадити, -джу, -диш, гл. Скоблить, скресть. Моркву, буряки скромадити.
Товаришів, -шова, -ве Принадлежащій товарищу.
Урічливий, -а, -е. 1) Дурной, способный сглазить (о глазахъ). Урічливі очі. Ном. № 8392. 2) Котораго можно сглазить. Шух. І. 196. Я не врічлива.