Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рідний

Рідний, -а, -е. 1) Родной; родимый. Нема в світі правди — тільки рідна мати. Ном. № 9362. Товаришу, рідний брате, виклич дівчиноньку з хати. Мет. 76. 2)край. Родина. Треба ратувать рідний край. Стор. МПр. 57. Ум. рідненький, ріднесенький. Як мати рідненька, то й сорочка біленька. Ном. № 9364.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІДНИЙ"
Змести Cм. змітати.
Зсісти, -ся. Cм. всідати, -ся.
Машля́к, -ка, м. Смѣсь водяныхъ растворовъ красокъ съ свинцомъ и пескомъ (при раскрашиваніи посуды). Вас. 183.
Перероблятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. переробитися, -блю́ся, -бишся, гл. Передѣлываться, быть передѣланнымъ. Моє діло переробиться, моє слово переговориться. Мил. 193.
Пірвати, -рву, -веш, гл. 1) Порвать, разорвать. 2) Схватить.
Похоронний, -а́, -е́ Похоронный; траурный. І Божий світ сукном похоронним окрився. К. МХ. 35.
Прославен, -вна, -не Прославленный. Славен-прославен молодець Івашко, йон прославився на три городи. Грин. III. 40.
Священників, -кова, -ве = попів. Раяли мені люде, щоб я брав священникову дочку. Левиц. І. 201. Сг.... = зг.
Чіпкий, -а, -е. Прилипчивый. Віспа — чіпка хороба. Міусск. окр.
Шпетити, -чу, -тиш, гл. Поносить, ругать, оскорблять, унижать. Ном. № 3535. Олимпських шпетив на всю губу, свою і неню лаяв любу. Котл. Ен. II. 30. Я жі собі нівроку вдалась, борецького роду не шпетила. Г. Барв. 423. В своїй розмові не шпетила вона рідного слова. К. ХП. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.