Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рівно

Рівно нар. 1) Ровно, гладко. Чи так у вас, як у нас всюди полем рівно? Н. п. Рівно — хоть покотись. Полт. 2) Ровно, прямо. Ой у полі на чистім роздоллі там стояло рівно два дубочки. Чуб. V. 298. 3) Равно, одинаково. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Ном. 4) Въ уровень. Рости, хмелю, над водою рівно з тичиною. Чуб. V. 110. Ум. рівненько, рівнесенько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 19.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІВНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РІВНО"
Бойє? меж. Да? въ самомъ дѣлѣ? Вх. Зн. 3.
Вимовчати, -чу, -чиш, гл. 1) Смолчать, умолчать. Жінка не вимовчала та й каже.... Рудч. Са. I. 208. 2) Промолчать извѣстное время. Увесь вечір вимовчав, — ні пари з уст.
Відростання, -ня, с. Отростаніе. Харьк.
Віхало, -ла, с. = віхола. Мир. Пов. І. 112.
Гніватися, -ваюся, -єшся, гл. Гнѣваться, сердиться. Не гнівийся, дівчинонько, що я не займаю. Мет. 106.
Голубиця, -ці, ж. 1) Голубица, голубка. Подай мені лука й три стрілиці, бо я й побачив три голубиці. АД. І. 149. 2) Ласкательное слово. Ідеш від нас, о царице, іди, іди, голубице! Чуб. III. 253.
Зві́льжити, -жу́, -жи́ш, гл. О морозѣ: ослабѣть. Як звільжить мороз, тоді поїду у ліс. Камен. у. Вже звільжив мороз. Камен. у.
Одненький, -а, -е., Ум. отъ один.
Розоратися, -рю́ся, -решся, гл. Увлечься паханьемъ.
Фоснути, -ну, -неш, гл. Фыркнуть. Кіт фоснув. Вх. Зн. 75.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РІВНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.