Двойко́ чис. Двое, пара. Родилося у їх скоро двойко діток — близнята: син і дочка. Нас тілько двойко в світі. Худібчину завів і діток сплодив двойко: карапуза хлопчика та скверуху дівчинку.
Зави́дниця, -ці, ж. Завистница.
Лічі́ння, -ня, с. Счетъ. Як на моє лічіння, то він належав (въ больницѣ) тільки на дванадцять карбованців. Лічма, нар. Счетомъ.
Люди́ща. Ув. отъ люде.
Омпити, -плю, -пиш, гл. = вонпити.
Паруб'ячий, -а, -е. = парубочий.
Поздихати, -хаємо, -єте, гл. Издохнуть (о многихъ). Воли поздихать.
Покутя Cм. покуття.
Поставати II, -стаємо́, єте́, гл. Стать (о многихъ). Поставало їх багато: коли б ще два стало, то й достали б його.
Похарчати, -чу́, -чи́ш, гл. Похрипѣть.
