Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білоріпа, -пи, ж. Раст. Brassica rapa L. Вх. Зн. 59.
Городо́чок, -чка, м. Ум. отъ го́род.
Ді́вчинка, -ки, ж. Дѣвочка. І дитинка в їх була, дівчинка як ясочка, свіжа й повна як гурочок. МВ. І. 8.
Дознава́тися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. дозна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Узнавать, узнать. Ледве лихо дозналося, де люде живуть. Ном. № 2009. Думав, що вона його любить так, як він її. А далі й дознавсь, що вже щось непереливки з жінкою. Рудч. Ск. І. 172. Cм. Дізнаватися.
Погрожувати, -жую, -єш, гл. = погрожати. К. Кр. 38. К. Бай. 74. Король погрожує нас руйнувати. К. ЦН. 249. Що ж ви тепер мені погрожуєте'? К. ХП. 35.
Позаздрити, -дрю, -риш, гл. Позавидовать.
Позаносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и занести, но во множествѣ.
Провідниця, -ці, ж. Проводница, руководительница. Мил. Св. 54. Ой дай мені провідничка — рідного братіка, ой дай мені провідницю, — хоть сестрицю. Мет. 225. Ум. провідни́чка.
Спірний, -а, -е. 1) Скорый, быстрый. Спірний кінь. Канев. у. Сухе жито спірне молотити. Лебед. у. Чоловік спірний до роботи. Кіевск. у. 2) Спорный, прибыльный, выгодный. Набиток злий не спірний. Ном. № 10374. Яке не вилягло та не поплуталось жито, те спірне косити, а те — ні. Волч. у.
Угороджувати, -джую, -єш, сов. в. угороди́ти, -джу́, -диш, гл. Вонзать, вонзить, запускать, запустить (когти). Та вгородила в своє серденько гострий ніж. Н. п. Немов хто гострий ніж угородив у серце старій Мотрі. Мир. ХРВ. 172.