Галівник, -ка, м.
1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ.
2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Cм. галювати 1.
Гульта́й, гульта́йський и пр = Гультяй, гультяйський и пр.
Змокти Cм. змокати.
Келеп, -па, м.
1) Чеканъ. (Голота) до його прибуває, келепом міжи плечи грімає. Чи не роскололи ляхи мені голови шаблями да келепами?
2) Палка съ рукояткой, преимущественно въ родѣ молотка. Взявши келеп в руки... потягну і доберуся сяк то так в Теплиці.
3) Черепаха. Ум. келепець. Із під поли позлотистий келепець виньмає, по столу три рази затинає.
Кухва, -ви, ж. = куфа. Не смійсь, барило, само кухвою станеш. Ум. куховка.
Мулки́й, -а́, -е́ 1) Илистый. 2) — брус. Мягкій точильный камень.
Покривальниця, -ці, ж. = покриванка. Покривальниця плаче, — чого ж вона хоче? Чіпчика і кибалочки для своєї головочки.
Помандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Отправиться, пуститься въ путь. Помандруєм прічки темненької нічки. Ой я тую далекую хлопцям подарую, а до сеї близенької та й сам помандрую.
Тирч, -ча, м. пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ.
Трясидупа, -пи, ж. пт. Трясогузка, Motacilla.