Грі́мати и гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Двері гримли серед хати. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. . Три дні грімали самопали. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає.
Жите́ць, -тця́, м. 1) Житель, обитатель. Німі та мовчазні вони (оселі) не кажуть.... чи щасна доля доглядає сон їх житців. 2) Раст. Bromus mollis L. Як уродить в житі метлиця, так буде хліб і паляниця; а як уродить житець, так і хлібу копець.
Івилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L.
Істина, -ни, ж.
1) = і́ста. Я істину віддав, а проценту ще не віддавав.
2) Истина. Пресвята Діва мовит: «О, істина, же воскрес».
Клап, -па, м.
1) Родъ зубца въ одеждѣ.
2) = капель.
8) мн. Объ ушахъ свиньи. Ум. клапоньки. Прийшла свиня до коня та й каже: «Ось бо й я румак!». А кінь одказав: «І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сама як свиня».
Мере́ндзати, -джу, -джиш, гл. Пережевывать, отрыгать жвачку. Віл мерендже.
На́вись, -сі, ж. = навис.
Нагле́діти Cм. наглядати.
Нарю́мсатися, -саюся, -єшся, гл. Наплакаться, нахныкаться.
Нижняк, -ка́, м.
1) = нижник 2.
2) Южный вѣтеръ, вѣтеръ съ низу рѣки. Cм. низовий 2, низовка.
