Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рихта

Рихта, -ти, ж. Прибыль, доходъ. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РИХТА"
Безпересталь нар. = безперестанку. Косили безпересталь сім день. Мнж. 83.
Дерча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать, трещать. Харьк.
Дитя́точко, -ка, с. Ум. отъ дитя.
Домови́к, -ка́, м. Домовой. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142.
До́хнути 1, -ну, -неш, гл. Издыхать, дохнуть. Під стогом вовки дохнуть. Ном., стр. 299, № 308.
Ільняний, -а, -е. = лянний. Ільняни сорочка. Чуб. V. 189.
Наси́льно, нар. Насильно. Насильно колодязь копать — води не пить. Ном. № 1088.
Пірзний, -а, -е. = спорзний. Вх. Зн. 66.
Поздирати, -ра́ю, -єш, гл. Содрать (во множествѣ). І який то дурень поздирав кору з дерева. Черниг. у.
Шмаркати, -каю, -єш, гл. Пускать сопли изъ носа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РИХТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.