Заволо́ком нар. О посѣвѣ: безъ предварительнаго вспахиванія, посѣявъ по жнитву и потомъ забороновавъ зерно. Заволоком — уродиться як нароком.
Застрява́ти, -ряю, -єш и застряга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. застря́ти, -ря́ну, -неш и застрягти, -гну, -неш, гл. Застрявать, застрять, завязнуть. Жартувала баба з колесом, та спиця застряла. Як то нам застряти у неволі вічній? 3... лоба лилися краплі поту й застрягали в густих сивих кудлатих бровах. Піде собі у двір, та там і застрягне.
Калабатина, -ни, ж. Топкое мѣсто. Ум. калабатинка.
Клюхта, -ти, ж. Паяльная трубка (у трубочниковъ).
Кочувати, -чую, -єш, гл.
1) Кочевать. Вже сім день, як під горою ми стоїмо, кочуєм караваном. Отари кочують по степах. Кочуючи тепер, уже зімою, від куреня до куреня і від будинка до будинка, Шевченко опинивсь на весіллі.
2) Вести, препровождать. Я повернувсь до бідашки, — два гайдуки ймили, ой імили та кочуют гет до отамана.
Петрущаний, -а, -е. Петрушечный.
Пополотніти, -ні́ю, -єш, гл. Поблѣднѣть. Пополотніла Мотря.
Розвихати, -ха́ю, -єш, гл. Раскачать.
Тупі меж. которымъ ободряютъ дѣтей стать на ноги. Ум. тупіньки.
Чванитися, -нюся, -нишся, гл. Чваниться, важничать. Було шляхта знай чваниться. Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався.