Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боясть, -ти, ж. Боязнь. Левч. 6.
Віджарити, -рю, -риш, гл. Отпороть розгами, высѣчь. Узяли його лакеї на станю та так оджарили, що ні лягти, ні сісти. Мир. ХРВ. 53.
Гончарі́вна, -ни, ж. Дочь горшечника. Аф. 364.
Дванадцятикри́лка, -ки, ж. Съ двѣнадцатью крыльями вѣдьма. Вона — дванадцятикрилка, а я тільки шестикрилка; вона всім нам (відьмам) голова. О. 1862. IX. 33.
Допали́ти, -ся. Cм. допалювати, -ся.
Доща́ний, -а, -е. Досчатый. Павлогр. у. Дощана крита. О. 1862. І. 76.
Загу́татися, -таюся, -єшся, гл. Зазѣваться; забыть объ окружающемъ при видѣ чего. Загутався, як таку красоту побачив. Вх. Зн. 19.
Підточувати, -чую, -єш, сов. в. підточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) О червяхъ, мышахъ: подтачивать, подточить, подъѣсть. Робак підточив (яблуню). Чуб. II. 135. 2) Наставлять, наставить, пришить кусокъ матеріи. 3) Цѣдить, нацѣдить въ добавку. Підточи наливки в пляшку. 4) Просѣивать, просѣять зерно на решето.
Собачник, -ка, м. Любящій собакъ.
Уявки нар. Явно, открыто. Узяв тії гроші уявки сперед його очей. Васильк. у. В'явки казати сього не можна. Кролев. у.