Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ржавіти

Ржавіти, -вію, -єш, гл. Ржавѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЖАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЖАВІТИ"
Брехтя, -ті, ж. = брехуха. Там така брехтя! З неї всі брехні виходять. Харьк.
Же́ртка, -ки, ж. см. жердка.
Журбовий, -а, -е. Печальный. Хиба ж се (сватання) журбова річ? Г. Барв. 312.
Заго́во́рити, -ся. Cм. заговорювати, -ся.
Зажи́мки, -мок ж., мн. Складки отъ неправильнаго покроя одежды. Павлогр. у.
Зачини́ти, -ся. Cм. зачиняти, -ся.
Ми́сленька, -ки, ж. Ум. отъ мисль.
Обзирати, -ра́ю, -єш, гл. Осматривать. Вони обзирають її з усіх боків. Федьк.
Помрака, -ки, ж. Пасмурная погода, туманъ. Вх. Зн. 52.
Пообливати, -ва́ю, -єш, гл. Облить (во множествѣ). Пустували біля криниці, та бач як одна одну пообливали. Славяносерб. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЖАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.