Біжниця, -ці, ж.
1) = божниця.
2) Храмъ. Соломон біжницю ставив.
Заті́сувати, -сую, -єш, сов. в. затеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. 1) Обтесывать, обтесать, заострять, заострить. 2) Только сов. в. Начать тесать.
Кара, -ри, ж.
1) Наказаніе. Стоять Гонта з Залізняком, кричать: «Ляхам кари! Кари ляхам, щоб каялись». Се кара божа на нас.
2) Гнѣвъ, немилость. А я живу в божій карі: не дав мені Господь пари. Ум. каронька. Яку б же нам, славним запорожцям, та кароньку дати?
Освідчити, -ся. Cм. освідчати, -ся.
Премудрий, -а, -е. 1) Премудрый. І премудрих немудрі одурять.
2) Очень искусный. Бери мене, дядьку, премудрую швачку.
Розшнуровувати, -вую, -єш, сов. в. розшнурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Разшнуровывать, развязывать, развязать увязанное веревками. Розшнуровуй віз, вражий сину.
Стряхнути, -хну, -неш, гл. Немного подсохнуть. Мав у ліс їхати — коли це як ушкваре дощ, як з відра, та швидко й перейшов; та вже як стряхло, то ото й рушили.
Трухнути, -ну, -неш, гл. = трухніти. Млію я, трухне моє серце.
Урочина, -ни, ж. = уроки.
Чередник, -ка, м. Пастухъ стада рогатаго скота. Коли б слухав Бог чередника, то б за літо вся череда видохла. посл. ум. чередничо́к, чередниченько.