Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віддюбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить, сильно побить. О. 1862. II. 58.
Ди́нник, -ка, м. Грядка съ дынями.
Жиденя́, -ня́ти, с. Жиденокъ. Жиденята і жиди так і хватають та їдять, аж за ушима лящить. Рудч. Ск. II. 128.
Істнісінько
Кокиня, -ні, ж. Курица кохинхинка. Кокиня мат оброснуті ноги. Вх. Уг. 245.
Корпус, -са, м. Корпусъ, станъ. Лемішка робив своїм огрядним корпусом і ростом великий контраст. Левиц. І. 883.
Одідичити, -чу, -чиш, гл. Получить въ наслѣдство, унаслѣдовать.
Пструглі мн. Веснушки. ЕЗ. V. 187.
Спливати, -ва́ю, -єш, сов. в. спливти і сплисти, -ву, -веш, гл. 1) Сплывать, сплыть, уплывать по водѣ внизъ. Третій раз ступив — вода пойняла, вода пойняла й шапочка сплила. Грин. ІІІ. 279. Як мій вік молодий сплив! Г. Барв. 114. 2) Всплывать, всплыть. 3) Покрываться, покрыться (жидкостью). 4) сплисти з ро́зуму. Сойти съ ума. Вх. Зн. 65. 5) спливти на думку = спасти на думку. Спливе їй на думку та проклята ніч. Мир. ХРВ. 231. Пухова постіль крівцею спливає. Чуб. V. 621.
Утрапен, утрапний, -а, -е. ? Бог хоч не втрапен, так улучен. Ном. № 47.