Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висушувати, -шую, -єш, сов. в. висушити, -шу, -шиш, гл. Высушивать, высушить, изсушить. Який Бог змочив, такий і висушить. Ном. № 78. Висушили мене сльози. Левиц. І. 73.
Вовчинець, -нця, м. Раст. Молочай, Euphorbia. Вх. Уг. 231.
Доли́на, -ни ж, Долина. Мет. 79, 69, 102. Єв. Л. ІІІ. 5. Ой по горах, по долинах, по широких українах, ой там козак похожає, у бандуру виграває. Мет. 73., Ум. доли́нка, доли́нонька, доли́ночка. Ном. № 14228. Стор. І. 89. Мет. 79. Шевч. 262.
Дю́дінька, дю́дічка, дю́дька, -ки, ж. Ум. отъ дюдя.  
Ліп'я́нка, -ки, ж. = ліплянка. Одтвори, мати, ліп'янку, ведемо ті міщанку. Гол. IV. 364.
Понадвереджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Надорваться (о многихъ, о здоровьѣ).
Поналамувати, -мую, -єш, гл. Наломать (во множествѣ).
Потеревенити, -ню, -ниш, гл. Поболтать. Добре ми з ним потеревенили. О. 1862. IX. 61.
Призвичаїти, -ся. Cм. призвичаювати, -ся.
Ускочку нар. Галопомъ. Я їхав нерівно: де ристю, а де вскочку, бо постилався знайти воли, щоб не попались де у шкоду. Новомоск. у.