Жаль II нар. Жаль, жалко. Жаль багатому корабля, а бідному кошеля. Ой не так мені жаль за півста кіньми, ой як мені жаль за моїм конем. Жаль його та й на його, що таке погане діло вчинив.
Живжикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = жевжикувати.
Забабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Обабиться.
Кількись нар. Нѣсколько. Минуло кількись часу
Мовчу́н, -на, м. Молчальникъ, неразговорчивый человѣкъ.
Нарі́жниці, -ниць, ж. мн. 1) = наріжник 1. 2) Снопы, которые кладутъ на углахъ крыши.
Ніжна, -жен, мн. Ножъ и сугак (Cм.) въ кожаныхъ ножнахъ, привѣшиваемые гуцуломъ къ поясу.
Скакання, -ня, с.
1) Скаканіе, прыганіе.
2) Танцы.
3) — в гречку. Любовная связь (внѣ брака).
Снага, -ги, ж. Сила; физическая возможность. Бувало, в кого є снага, обійде чи двадцять хат, чи тридцять. Робимо, мамо, до кровавого поту і вже снаги не стає.
Товкти, -вчу, -чеш, гл. 1) Толочь. Засипав у ступу проса і став товкти. Хто товче, той хліб пече. 2) Колотить, бить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. А дід бабу товче, товче, що нерано млинці пече. 3) Твердить. Що-дня одно товкла: «веди, та й годі».
