Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревнувати

Ревнувати, -ну́ю, -єш, гл. Ревновать. Гриця кохала та й ревнувала. Чуб. V. 431. Я вже не плачу тепер, я вже не ревную, та й не кохаю. МВ. ІІ. 151.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНУВАТИ"
Будучина, -ни, ж. Грядущее, будущность. Левиц. Пов. 13.
Віджахнути, -ну, -неш, гл. Отогнать страхомъ, вообще отогнать, отбить силой, оружіемъ. Помогла тобі від Польщі Москву віджахнути. К. XII. 65. Воюй добре, щоб вражих черкесів оджахнути. О. 1861. XI. Кух. 9.
Голодовина, -ни, ж. Плодъ шиповника. Вх. Пч. І. 12.
Зряхатися, -хаюся, -єшся, гл. Собраться; сговориться. Мнж. 181. Свати уже зряхались іти додому.
Писарь, -ря, м. 1) Писарь; канцеляриста; секретарь. Піп жиє з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212. 2) Названіе дамы трефъ при игрѣ въ цыгана. КС. 1887. VI. 466. Ум. писарець, писарьок. Грин. І. 89, писарчик. Левиц. І. 300. Чуб. III. 454.
Подякувати, -кую, -єш, гл. Поблагодарить. АД. І. 14. От вовк виліз, поїв, подякував і побіг. Рудч. Ск. І. 177. Подякую йому за хліб, за сіль. МВ. І. 139.
Позатікати, -каємо, -єте, гл. Затечь (во множествѣ). Погано стіжки складені, позатікали. Харьк. у.
Пригорщ, -щі, ж. = пригірщ. Енея з пригорщею ланців велів судьбам не потопить. Котл. Ен. VI. 9.
Розчепаритися, -рюся, -ришся, гл. = розчепіритися. Угор.
Роз'язувати, -зую, -єш, сов. в. роз'язати, -жу, -жеш, гл. = розв'язувати, розв'язати.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.