Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревнувати

Ревнувати, -ну́ю, -єш, гл. Ревновать. Гриця кохала та й ревнувала. Чуб. V. 431. Я вже не плачу тепер, я вже не ревную, та й не кохаю. МВ. ІІ. 151.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВНУВАТИ"
Борозка, -ки, ж. Ум. отъ борозна.
Горо́шковий, -а, -е. О. рисункѣ матеріи: въ круглыхъ крапинкахъ. КС. 1893. V. 282.
До́великий, -а, -е. Подростокъ. Як ми були довеликі, то в нас була земля, а як повиростали, то мати продала. Переясл. у.
За́морозень, -зня, м. Ледъ подъ грязью (во время весенней распутицы). От і болото, а сани як гурчять: то певно є ще й досі заморозень. Як би не було заморозня, то вода б у землю увійшла, а то як море. Камен. у.
Наклопота́тися, -почу́ся, -чешся, гл. Нахлопотаться.
Омлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. омліти, -лію, -єш, гл. Обомлѣвать, обомлѣть. За ним Морозиха з жалю омліває. Мет. 412.
Пишання, -ня, с. Важничанье, гордость. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? Ой як лиштва подереться, пишання минеться. Чуб. V. 165.
Попідгір'ю, нар. Подъ горою. Ой піду я попідгір'ю. Грин. III. 417.
Посрібритися, -рю́ся, -ришся, гл. Посеребриться. Сріблом посрібрився. Рудч. Ск. І. 112.
Ройовик, -ка, м. Раст. маточникъ, Melissa officinalis L. Анн. 213.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.