Гарнець, -нця, м.
1) = гарець. Наварила гарнець бобу.
2) Мѣра жидкости. Взяли собі гарнець меду, та й на дощі сіли.
Ґаздонька и ґаздачка, -ки, м. Ум. отъ ґазда.
Зга́рь, -рі, ж. 1) Гарь. Ти хоч би згарь з люльки видовбав. 2) Пригарь въ водкѣ. Пінної без згарі січ відерок опалила суще коропської. 3) Выгорѣвшій лѣсъ. Кози пасуть у згарах — вигорілих лісах. 2) Искры, отлетающія при ковкѣ желѣза.
Козелок, -лка, м. Раст. Tragopogon majus L.
Кулішівка, -ки, ж. Фонетическое правописаніе украинскаго языка, установленное П. A. Кулишемъ.
Нестямно нар. Растерянно; внѣ себя. О мій батечку, мій таточку! нестямно скрикнула вона.
Сповідь, -ді, ж. Исповѣдь. До сповіді готуюся да все Богу молюся.
Стордзом нар. Острымъ концемъ вверхъ.
Суворливий, -а, -е. Суровый. Він суворливий на позір, а справді добріш.
Тямущий, -а, -е.. Cм. тямучий.