Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ревище

Ревище, -ща, с. 1) Сильный ревъ. Як ускочив вовк у череду, а вона як спинить ревище. Лебед. у. 2) Мѣсто, гдѣ ревуть коровы, волы, чуя кровь скотины. Буяють мов на ревищі бики. К. Пс. 89. Заревів Марко, як віл на ревищі. Стор. МПр. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВИЩЕ"
Ди́шельний, -а, -е. Дышельный.
Довганя, -ні, ж. = Веретільник. Вх. Пч. II. 16.
Івасик, -ка, м. Раст. Trifolium montanum L., T. pratense L. ЗЮЗО. І. 139.
Надбіга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надбі́гти, -біжу, -жи́ш, гл. Прибѣгать, прибѣжать, подбѣгать, подбѣжать. Желех. Нас дівчат усіх гаптувати посадила. Сама й учить та раз-по-раз надбіга, чи шиємо. МВ. (О. 1862. III. 41).
Обмолитвувати, -вую, -єш, гл. Дать молитву роженицѣ. Рк. Левиц.
Пакість, -кости, ж. Пакость. Алв. 24. Чорте, де йдеш? — Болота палити. — Не буде горіти! — Добре мені пакість зробити. Ном. № 3120.
Пікати, -каю, -єш, гл. Издавать пискъ. Курча в яйці піка.
Повідь II, -ді, ж. Разсказъ. Ой не чужую ж повідь повідаю, сам же ту полонку рубав, коня напував. Чуб. III. 298.
Професорувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть профессоромъ. Желех.
Товкач, -ча, м. 1) Пестъ — въ ступкѣ, толчеѣ. Рудч. Ск. І. 135. Вас. 157, 172. Вона у їх товкач і помело, т. е. на всѣ руки. Н. Вол. у. 2) мн. = товченики. (Cм. товченик 1). Мені шо вдень, шо вночі — все товкачі — говоритъ лава о себѣ въ загадкѣ. ХС. III. 62. Ум. товкачик, товкачичок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.