Виторочувати, -чую, -єш, сов. в. виторочити, -чу, -чиш, гл.
1) Выдергивать, выдернуть (нитки изъ ткани)
2) Вырывать, вырыть. Кертиця виторочиш землю.
Го́ном гна́ти. Cм. Гнати.
Зайча́, -ча́ти, с. Зайченокъ.
Каштелянський, -а, -е. Кастелянскій.
Перепілочок, -чка, м. Ум. отъ перепел. Через дальнії степи перепілочком перебіжи.
Подала, -ли, ж. Замужняя женщина, любезничающая съ парнями.
Подумати, -маю, -єш, гл.
1) Подумать; поразмыслить. Ой вийду я до Дунаю, стану, подумаю; стану, подумаю, що долі не маю. Хиба ти подумала, що я украв?
2) Задумать. Подумай жениться — то й діток копиця.
3) — на кого. Заподозрить кого. На Антося ніхто й не подумав.
Стрічний, -а, -е. Встрѣчный.
Уподобатися, -баюся, -єшся, гл. Понравиться. Царівні він так уподобався. Так мені вподобалась, як вовкові весільні пісні. Якесь там слово йому не вподобалось.
Шелихвіст, -хвоста, м.
1) Особая порода утокъ.
2) Вѣтренникъ, пустой человѣкъ. Біжить якийсь ляшок — так видно якийсь шелихвіст: «А нумо», каже хліборобові: «на дуель».
