Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рев

Рев, -ву, м. Ревъ. Скот пустився з ревом. Мнж. 35. Ввійшла к Юноні з ревом, стуком. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 9.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕВ"
Бренькотіти, -кочу, -тиш, гл. = бринькотіти. Веретено бренькотіло. ЕЗ. V. 38.
Виношуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. виноситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Пронашиваться, проноситься. 2) Изнашиваться, износиться.
Гу́бочка, -ки, ж. Ум. отъ губа.
Носяка, -ки, м. Ув. отъ ніс.
Обвинути, -ся. Cм. обвивати, -ся.
Понасмолювати, -люю, -єш, гл. Насмолить, осмолить (во множествѣ).
Розгубити, -ся. Cм. розгублювати, -ся.
Тартаковий, -а, -е. Относящійся къ тартаку. Шейк.
Шамтіти, -мчу, -тиш, гл. = шамотіти. Черевики або постільці більш свинячі наверх шерстю, щоб не шамтіло в траві. О. 1862. II. 65.
Шкут, -та, м. 1) Ни къ чему негодный человѣкъ. Вх. Лем. 485. 2) Слабосильная скотина. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.