Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вискотня, -ні, ж. Визжаніе, визгъ.
Женихли́вий, -а, -е. Любящій ухаживать за женщинами. Гол. II. 254.
Завда́ти Cм. завдавати.
Захарама́ркати, -каю, -єш, гл. Забормотать.
Кав'ярня, -ні, ж. Кофейная. Желех.
Окунь, -ня, м. Рыба окунь. окунів ловити = куняти. Хто слухає, а хто окунів ловить. Кв. II. 181. Ум. окунець.
Пеняти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Пенять. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Ном. № 88. Хата млинові пеняє. 2) Быть небрежнымъ, неловкимъ. Угор.
Прилепистий, -а, -е. Обтяжной, въ обтяжку, плотно прилегающій къ тѣлу. приле́писта сорочка — рубашка, плотно обхватывающая подъ мышками. Павлогр. у.
Трупіна, -ни, ж. Слои древесины. Шух. І. 176.  
Шкварити, -рю, -риш, гл. 1) Сильно нагрѣвать, жечь. 2) Жарить, поджаривать (въ салѣ, маслѣ). Якусь особу мацапуру там шкварили на шашлику. Котл. Ен. III. 46. 3) Дѣлать что либо съ силой, напряженіемъ (бить, бѣжать и пр.). Хлопці так і розіп'яли Потоцького та й давай шкварить. Рудч. Ск. II. 206.