Відчахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отдѣлиться; отколоться (о вѣтвяхъ). Оженив сина, а він і одчахнувсь — пішов жити до тестя. Відчахнувсь від нашої православної віри. От шкода! Яка гарна гілка відчахнулась.
Дах, -ху, м. Кровля, крыша. Летів птах через Божий дах: «тут моє діло на огні згоріло.» Тріщало, неначе дах зривало з хати. Ум. Дашо́к.
Заразли́вість, -вости, ж. Заразительность.
Зла́зити, -жу, -зиш, сов. в. злізти, -зу, -зеш, гл. 1) Слазить, слѣзать, слѣзть; сползать, сползти. З чужого коня серед дороги злазь. Із неба злізла чорна ніч. 2) Взлѣзать, взлѣзть, всползать, всползти. Був собі дід та баба, та злізли на граба.
Колір, -ру, м. Цвѣтъ. Санько розмалював той кружок усякими колірами.
Перенівечити, -чу, -чиш, гл.
1) Испортить, изгадить, исковеркать.
2) Искалѣчить многихъ. Що оці стрільці їх (зайців) перенівечать!
Покровка, -ки, ж. Яблоня, плоды которой созрѣваютъ къ концу сентября.
Половень, -вня, м. = омшаник.
Сакалаш, -ша, м. Игра съ огнемъ въ ночь Воскресенія Христова.
Тестенько, -ка, тестечок, -чка, м. Ум. отъ тесть.