Громовий, -а, -е. 1) Громовой, относящійся къ грому. Да за тучами громовими сонечко не сходить. Буде нас Господь громовим огнем карати. Який я коштовний дом збудував, громовим пожаром пішов. Громовий дощ. 2) громова стрілка. Громовая стрѣла, иначе — чортів палець. 3) громові свята, празники. Рядъ посвященныхъ грому праздниковъ: съ 8-го іюля по 6-е августа; главные: Илля (20 іюля) и Паликопа (27 іюля) Ум. громовенький. Пішов дощик громовенький а на той саб зелененький.
Жадни́й II, -а́, -е́. 1) Желающій, жаждущій. У сусіда доньок сім, та й доля всім, у мене одна, та й долі жадна. Убогий чоловік на лихо не жадний. 2) Жадный.
Загребе́льний, -а, -е. Находящійся за плотиной. До загребельної могили прибувайте.
Кластися, -дуся, -дешся, гл.
1) Быть положеннымъ, класться. Умірать, — не на віз кластись.
2) Ложиться. Ще дівчина спатоньки не клалась, козакова пшениченька зжалась.
3) Готовиться, собираться. Дощик сьогодня клався, клався, та й не зірвався. Кладеться на годину. Се мені дорога кладеться. Як на добро кладеться, то й на скіпку прядеться.
4) — за кого. Выдавать себя за кого. Ти кладешся за доктора.
Мота́ти, -та́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] мотну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Мотать, наматывать, мотнуть. Мотати нитки на клубок. на ус мотати. Замѣчать, принимать къ свѣдѣнію. Слухає та на ус мотає. 2) Болтать, болтнуть, качать, качнуть, махать, махнуть. Увійде москаль у хату, мотне патлами.
Оздоровляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оздоровити, -влю, -виш, гл. Дѣлать, сдѣлать здоровымъ, исцѣлять, исцѣлить. Бог дасть нуждочку, Бог дасть, що й оздоровить. Благав його, щоб оздоровив сина його.
Позав'язувати, -зую, -єш, гл. Завязать (во множествѣ). Назад руки (новобранцям) позав'язували.
Попозіпати, -паю, -єш, гл. Достаточно покричать.
Припір, -по́ру, м. Часть шеи у вода, о которую упирается ярмо.
Проложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прокласти. Ніколи не звернемо з дороги, що ти нам, проложив єси. 2) — пісню. Сложить, сочинить пѣсню. Проложив їм пісню про Царя Наливая. Не з добра то хтось проложив пісню: «Мати наша, мати! не журись ти нами»... Се не пісенька, а щирая правдонька. Так ми у своїх батьків служили, да оце про їх і пісню проложено. — гутірку. Сложить разсказъ. «Чи чував ти, братіку, щоб миш одкусила коли голову чоловікові? — Засміявсь козак: «Се, пане ясновельможний, тілько таку гутірку проложено».