Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

радити

Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Ном. Радять мене люде. Мет. 26. Було ражу її: зробімо так. МВ. І. 9. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. Ном. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. Чуб. III. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля. Чуб. V. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАДИТИ"
Ме́дя, -ді, ж. Дѣтс. 1) Медъ. 2) Все сладкое.
Набаляндра́ситися, -шуся, -сишся, гл. Наговориться вдоволь о пустякахъ.
Начальникувати, -кую, -єш, гл. Начальствовать. Харьк. у.
Парня, -ні, ж. Помѣщеніе, гдѣ парятъ дерево для ободьевъ. Вас. 146.
Піврічний, -а, -е. Полугодовой. Желех.
Походистий, -а, -е. Отлогій, съ легкими склонами. Походиста гора. Вх. Лем. 455.
Притрухти, -хну, -неш, гл. Слегка подгнить.
Сюда нар. = сюди.
Укладка, -ки, ж. Взносъ.
Чорнокнижник, -ка, м. Чернокнижникъ, волшебникъ. К. ЧР. 268. Цар вислав по цілій ягипській землі, щоби шукали чорнокнижника, котрий би міг царівну зробити ладною і молодою. Гн. L 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.