Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

путня

Путня, -ні, ж. Бочка. Kolb. I. 70.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 502.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУТНЯ"
Бедзмін, -на, м. Безмѣнъ. Кременч. у. Канев. у.
Дерни́ця, -ці, ж. 1) Четвероугольникъ вырѣзаннаго для корма маленькихъ гусей дерна. 2) Доска. Ой і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428.
Жупано́к, -нка́ и жупано́чок, -чка, м. Ум. отъ жупан.  
Зазуби́ти Cм. зазублювати.
Кліщик, -ка, м. Насѣк. Уховертка, Formicula. Вх. Пч. І. 6.
Ночліжник, -ка, м. 1) Ночлежникъ. 2) Ночной пастухъ. Ночліжники бачили, що такі то коло тих коней ворожили. Ном. № 12823.
Перепорожнювати, -нюю, -єш, сов. в. перепорожни́ти, -ню, -ниш, гл. Опрастывать, опростать, опорожнить. Чи порожня моя макітерка? — Ні, не порожня, та ось я зараз перепорожню. Черниг.
Попрокидатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и прокинутися, но о многихъ. Попрокидалися діти, повставали, зараз — їсти. Харьк. Раненько походили корови, раненько й попрокидалися. Зміев. у.
Українець, -нця, м. Украинецъ. Сами ж себе ми зовемо українцями, та рідну землю Україною. К. Хм. 9.
Шпурити Cм. шпурляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.