Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боростатися, -таюся, -єшся, гл. Возиться въ грязи, силиться выбраться изъ грязи. Загруз бідолага, боростається собі в грязі. О. 1861. XI. 2.
Брусище, -ща, м. Ув. отъ брус.
Гра́ч, -ча́, м. 1) Игрокъ. Чуб. ІІІ. 45, 46. Ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. 2) Музыкантъ. Які грачі, шані й танці. Новомоск. у.
Зава́жити Cм. заважувати.
Зара́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) — кого́. Посовѣтоваться, попросить совѣта. Він повинен мене зарадитись. Н. Вол. у. 2) Помочь себѣ.
Ма́ковиця, -ці, ж. Вершина купола церкви, вершина горы. Гол.
Нама́врати, -раю, -єш, гл. = намамрати. Хто його зна, як він уночі його намаврав, те збіжжа, а вже ж узяв. Новомоск. у.
Остригати, -га́ю, -єш, сов. в. остри́гти, -жу́, -же́ш, гл. = обстригати, обстригти.
Сполошити, -шу́, -шиш, гл. Потревожить, испугать. Не боїмся ні ляхів, ні ляцької шати, як нас схотять сполошити, утікнем до хати. Лукаш. 141.
Уколошкати, -каю, -єш, гл. Умертвить, убить. Злигалася з хазяїном і вкупі уколошкали хазяйку. Мир. Пов. II. 103. Отоді то й Гарина на Орельці уколошкали, та не його одного — і других посікли на капусту. Стор. II. 9.