Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустотня

Пустотня, -ні́, ж. = пустота 1. Хлоп'ят любив, з дітьми, мов сам дитина, грався, вони йому здавалися пташками; їх реготом та скоками втішався і веселивсь забутими піснями. А послі пустотні впадав у сум глибокий.... К. МХ. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТОТНЯ"
Вимок, -ка, м. Мѣсто, гдѣ вымокъ посѣвъ.
Закре́па, -пи, об. Крѣпышъ. Там діти закрепи, хоч якого коня, то вдерже, а лоб йому як у вола. Лебед. у.
Калина, -ни, ж. 1) Раст. калина, Viburnum opulus — дерево и ягоды. Та висип же, мила, високу могилу, та посади, мила, червону калину. Мет. 93. Ой у лузі на калині зозуля кувала. Мет. 97. 2) Дѣвство, а также кровавый знакъ на сорочкѣ послѣ перваго совокупленія. Темного лугу калина, доброго батька дитина: хоть вона по ночах ходила, та калину при собі носили: купували купці — не продала, прохали хлопці — вона не дала, шовком ніженьки зв'язала, за всіх тому Іванку держала. Чуб. IV. 451. калину ламати — въ свадебныхъ пѣсняхъ: терять дѣвство. калину стратити. Потерять дѣвственность. 3) Названіе вола или коровы темнокрасной масти. КС. 1898. VII. 41. Kolb. І. О5. Ум. кали́нка, кали́нонька, кали́ночка. Зашуміла шабелька, як в лузі калинка. Н. п. Ой у лузі калинойка, там дівчина походила, калинойку поломила. Чуб. III. 472. Зацвіла калинонька в лузі. Чуб. V. 63. Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти. Н. п. Ой припну я коня коло калиночки. Гол. Ла зацвіла калинонька к Роздву... У нашої Мар'юхни на подолі. Чуб. IV. 445.
Калюка, -ки, ж. Большая, сильная грязь. Мнж. 121. Тепер дощ, калюка, — покаляєш свої білі ноженята. Мир. ХРВ. 306. Калюка на всі боки розбігалась од прудкої їзди. Мир. ХРВ. 301.
Лядобі́єць, -бійця, м. Часть ляди. Cм. ляда 5. МУЕ. III. 18.
Очепіритися, -рюся, -ришся, гл. Схватиться, уцѣпиться. Так він, як поплив бичок, очепірився йому за хвіст і поплив з їм. Грин. І. 44. Нахилив вишню, очепірився та їсть. Харьк. у.
Перепелястий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ перепела, сѣрый.
Підтитарій, -рія, м. = підтитарний. Желех.
Позлітатися, -таємося, -єтеся, гл. Слетѣться (о многихъ). Чорти... позлітались увечері. Мнж. 127.
Почикрижити, -жу, -жиш, гл. Порѣзать, покромсать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТОТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.