Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пустка

Пустка, -ки, ж. 1) Нежилой домъ, опустѣвшій домъ. Г. Барв. 249. У нашого Галагана вишивана хустка, буде в наших Озерянів не одная пустка. Н. п. 2) Участокъ земли, принадлежащій лицу, выбывшему изъ сельскаго общества. Козел. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПУСТКА"
Вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Високо нар. Высоко. Не дивись високо, бо запорошиш око. Ном. № 2552. Ум. височенько.
Гривка́стий, -а, -е = Гривастий. Вх. Лем. 424. Го́луб гривка́стий = Гривак. Вх. Лем. 405.
Домоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Не домолив його: хоче таки правити довг.
Запру́чувати, -чую, -єш, сов. в. запрути́ти, -пручу́, -тиш, гл. 1) Заплетать, заплесть, задѣлывать, задѣлать дыру въ плетнѣ. 2) = зацурувати.
Невзавороті нар. Не по дорогѣ.
Перегризтися, -зуся, -зе́шся, гл. 1) Погрызть другъ друга. 2) Перессориться между собой. Вони — саме тоді за ляхівку перегризлись. К. ЦН. 222.
Покірно нар. Покорно, кротко. Ум. покірне́нько.
Прохі́рство, -ва, с. Лукавство, хитрость, коварство. Як заховатися невинній (курці) од прохирства, моєї братії (лисиць) лихого здирства. Білецк.-Нос., Приказки, кн. VIII. 10. Cм. еще тамъ же кн. XIV. 53.
Шкорух, -ха, м. Рябина. Шух. І. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПУСТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.