Видушувати, -шую, -єш, сов. в. видушити, -шу, -шиш, гл. 1) Выдавливать, выдавить. Не видушиш із мене речі. 2) Душить, передушить всѣхъ.
Віддалеки нар. Издали. Іще оддалеки зачув Петро глухий галас мов на ярмарку.
Ґлеґа́ти, -ґаю, -єш, гл. = Ґляґати.
Засі́бни́й, -а́, -е́ 1) Зажиточный, со средствами. Хиба котрий засібний, то не купував голодного року хліба. 2) Объ одеждѣ: просторный.
Позавірчувати, -чую, -єш, гл. Обмотать замотать (во множествѣ). Жінки позавірчувані хустками чи намітками.
Потяг, -гу, м.
1) Влеченіе, побужденіе, стремленіе. У його потяг до танців та до скоків.
2) Доходъ, прибыль. Нема потягу.
3) Поѣздъ.
4) Ремень у сапожниковъ, которымъ придерживается сапогъ или доска на колѣняхъ.
5) Длинная и узкая полоса бураковъ или иного посѣва, далеко потянувшаяся въ поле.
6) мн. Потягиваніе. Потяги напали мене.
Похухати, -хаю, -єш, гл. = похукати.
Розімяти, -ся. Cм. розминати, -ся.
Тютюнник, -ка, м. Табаководъ, торговецъ табакомъ, рабочій на табачныхъ плантаціяхъ.
Уявляти, -ляю, -єш, сов. в. уяви́ти, -влю, -виш, гл. Представлять, представить себѣ, воображать, вообразить. Хто був на Україні? Хто знає Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках.